Цей парфум був моїм signature scent літа 2024 і трішки захопив теплого вересня. Лишиться у списку моїх улюблених парфумів надовго.
Його важко описати словами, оскільки він мало схожий на звичні нам парфуми. У ньому справді відчувається чистота, але це не про пральний порошок. Скоріше, про вимите милом силіконове тіло андроїда. Він неживий і живий водночас, бо має в собі притягуюче тепло штучної шкіри і дзвінку свіжість миючих засобів без яскраво вираженого напрямку аромату. Це не історія про щось цитрусове, це історія про акватичність із ледь вловимою ноткою пластику чи нагрітої ізоляції на дротах, яку можна відчути лише близько ткнувшись носом в місце розпилення на шкірі. Він стійкий і змінюється на шкірі протягом носіння. У теплу пору року був комфортним і не душив.
Заради експерименту - нашарувала його на juliette has a gun not a perfume superdose. Це ще більше підкреслило його "неживу сторону". Відчуття, ніби ти найпрекрасніший андроїд створений на теренах цього всесвіту. Але якщо відкинути ці футуристичні порівняння, аромат цілком політкоректний для офісу чи виходу в місто по справам, навряд чи когось задушить чи викличе неприємні емоції. Не вечірній, скоріш повсякденний, якщо хочеться приємно пахнути і чимось таким, чим не пахне більше ніхто.
Кремчик
