Коментарии пользователя Єліна Фалько

Пізня осінь. Ви бродите вузькими, пустинними алеями тихого парку, вкритими вже засохлим жовто-коричневим листям. Ви граєте з ним, навмисно злегка підкидаючи взуттям у кожному кроці. Тепер теплий аромат сухого листя став ще відчутніший. Той самий, що й сьогодні на зап`ясті з вами. Спокій та рівновага... Споглядання... З легкою посмішкою на обличчі та всередині себе.

Parco Palladiano XII Quercia. Медитативний, реалістичний аромат меланхолійної краси засинаючої осінньої природи.

"Вдягну сьогодні елегантність і буду вишуканою леді" - такий слоган запропонувала би для реклами цього аристократичного парфуму)

Інтенсивно-зелена та різкувато-свіжа верхівка ольфакторної піраміди розкривається для мене гірким фледоранжем та солодкою липою, посипаною медовим пилком. З серця, то й діло, виглядає гарненька голівка хризантеми - і тут же грайливо ховається. А білий нарцис, наче виправдовуючись за суспільний наклеп у самозакоханності, скромно квітне доброзичливістю. Аж раптом, за півтори години, довкола нього пішли солодким хороводом жасмін, іланг-іланг та резеда. І наостанок ніжна пудра з геліотропа-сандалу-мускусу-амбри вкриває собою ці чудернацькі квіткові забавки, ховаючи магію їхнього буття від зайвих очей...

Концепція створення парфумів цього бренду заснована на різних персонажах та їх незвичайних історіях, які стали відомі Біббі під час медитативних практик з перенесення свідомості у інші виміри... Чи правда це, чи маркетинговий хід - не відомо 💁‍♀️ Однак містична історія, пов`язана із парфумом "Radio Child" падає тінню на репутацію Бетховена 😄

Це історія про дитину, що жила у Відні наприкінці XVIII ст. Ніхто не знав, чи це була дівчинка, чи хлопчик. Ніхто не знав її батьків. Дитина була дуже талановитою - майстерно грала на фортепіано, та відвідувала приватні уроки музики у самого Бетховена. І от, одного дня, під час заняття композитор вийшов із кімнати, аби налити собі бокал вина, а повернувшись, виявив, що дитини немає - вона наче просто розчинилась у повітрі... Ніхто її не бачив з тих пір. І кожного року у день зникнення дитини з усіх радіоприймачів Відня грала Соната Бетховена no 14 "Місячне сяйво"...

Ніякого підтвердження цієї історії в офіційних джерелах немає) Але вона точно додає загадковості та інтриги "молодому та цікавому аромату, який поєднує у собі кашемірове дерево та інжир, що спілкуються на своїй власній частоті"! 😁

Очікувала отримати тут аромат справжніх хризантем - але ні) Це не той аромат хризантеми, який можу відчути в букеті свіжих квітів. Для мене це скоріше парфумерна інтерпретація цієї квітки, що вписується в загальну концепцію аромату.

Натомість... Зелену трав`янистість ноти хризантеми відчула, квіткову анімалістику нарциса зловила, свіжість від листя фіалки отримала, пряністю квітки гвоздики, теплотою лабдануму та м`якістю шкіри зігрілась, у загадково-містичну атмосферу із пачулі та сірою амброю занурилась, неперевершеною стійкістю завдяки мускусу насолодилася - і все це, перебуваючи у гірких володіннях автентичного моху... І через три години після розпилення диво побачила - аромат на зап`ястку став співзвучним з ароматом справжніх хризантем... ))

Парфум справив враження та спровокував бажання підійти до нього знову) Припускаю, що теплішим повітрям можна вплинути на його звучання: пом`якшити гіркуватість та зробити більш виразними квіткові ноти. Буду експериментувати)

Вибухова холодна свіжість на старті, яка втихає досить швидко, і перетворюється на елегантну та витончену мелодію з прохолодних приємних нот під шипровий акомпанемент. Яких саме нот - для мене аромат не розклався по ним взагалі 🤷‍♀️ Ані аромату дині у звичному його розумінні, ні яскраво вираженої квітковості троянди чи теплоти шкіри. Тим не менш, не виникає сумнівів, що парфуму властиве таки несолодке фруктове звучання. Шипровість програється тут для мене наявним відчуттям нібито присутності моху перші години життя аромату.

В базі трохи теплішає, дещо засолоджується, зникає шипровість, залишаючи місце легкому аромату тропічно-фруктової води. Моментами, ці фрукти здаються мені трішки скислими 😅 (схожий запах якось був у розрізаного шматочка папаї, який забула вчасно з`їсти😁), але що дивно - це не викликає відрази 💁‍♀️))

Певно, "Le Parfum de Therese" з тих композиційно збалансованих ароматів, які не пахнуть чимось конкретним - замість цього ви (та оточуючі) отримуєте особисте враження, емоції та сприйняття (або несприйняття 🤷‍♀️😁) від нього. В цілому звучить шляхетно, аристократично, трохи строго та дуже винятково. Досить незвичайний і специфічний парфум, як на мене, але точно здатний підкорити свою людину☝️ Мене "зачепив")

На мені дуже-дуже багато тепло-пряних спецій (перші півгодини взагалі не знаєш, куди від них подітися 🙆‍♀️). І наче, це ж саме те, що має зігріти в холод - однак є відчуття, ніби цей гарячий спецієвий душ приймаєш у спеку +42°С 😅 Теплий, землистий, пряний, солодкуватий аромат усіх відтінків коричневого: темно-, червоно-, жовто-, сіро- та світло-коричневого, який, здається, сміливо можна приміряти й чоловікам.

Виражене звучання троянди з`явилось десь через годину. Аромат пом`якшав, став млосним. Тепер зрозуміло, що колір флакону не вводить в оману, а відображає душу парфуму - вона у нього, і справді, рожева. І жіночого роду) Як швидко кожного разу Rose Prick оголюватиме її перед вами - вирішує він. А чи варто чекати на цю красу - це вже вибір за вами... 😉

Сьогодні невдалий день. І час зараз невдалий... Коли осмислення всіляких особистих негараздів не завершується, як то було раніше, життєстверджуючими висновками про те, що "а життя ж в цілому-то прекрасне" - а доповнюється загальним всепоглинаючим розпачем та відчуттям безвиході в кінцевому рахунку.

Заради спроби відволікти себе складанням нового відгука, розпилила на зап`ясток одну з багатьох нещодавно замовлених мініатюр... Що ж. Мабуть, це вона...) Саме та троянда, пошуки якої розпочала після реєстрації на "кремчику". Моя троянда... Прохолодна, з теплим серцем. Ніжна, але сильна. Вільна. В ній так багато свободи, що зникають кордони. Вона заповнює собою простір, щедро привносячи у нього аромат душевної чистоти, високої любові та жіночого милосердя. І при всіх цих чеснотах, ця троянда із задоволенням живе земне життя, плекаючи щастя всередині. Жіночність, у моїй уяві сьогодні - саме така. Якщо її потрібно зробити ароматом - то для мене це буде "Rose of No Man`s Land"...

Цей парфум-соліфлор троянди, цілком вірогідно, може комусь здатися нудним або нецікаво лінійним - однак для інших стане цінною знахідкою серед величезної кількості спецієвих, пудрових, десертних, "мильних", деревних, "зелених" композицій довкола королеви квітів. Щаслива, що спробувала тебе...)

На мій погляд, нота інжиру є специфічною в парфумерії. І невдало підібраний аромат для першого знайомства з нею може привести к хибному висновку про абсолютне її неприйняття (засновано на реальних подіях, як то кажуть 😁) Так ось, саме "Premier Figuier", як на мене, може стати тим ідеальним кандидатом, що створений для інжирно-парфумерного дебюту. Звична для інжирних ароматів лактонність виражена тут помірно, ще й збалансована свіжістю зеленого фігового листя. Аура "Premier Figuier" легка, з приємним тепло-фруктовим відтінком і природньою солодкістю. Однак це не повітряний аромат - він має текстуру☝️ Мені на думку приходить молочний сік зі зламу стебла кульбабки)

Цікаво, що саме "Premier Figuier" відіграв значну роль у популяризації аромату інжиру. Відомі "Philosykos" від Diptyque були створені тією самою парфумеркою, але двома роками пізніше. Знайомство з ними також є в планах) А поки з кожним розпиленням закохуюсь все більше і більше у гармонійну, приємну для сприйняття композицію від L`Artisan Parfumeur...

Відкривається яскравими бризками зі шкірки цитрусів. Ця різка холодна свіжість зменшує свій натиск в рази за 15 хвилин - і перетворюється на тепле, м`яке і тихе, приємне звучання чорного чаю з кедровими голочками. А далі, через декілька годин, аромат міцнішає в елегантній деревній базі.

Сумлінно шукала тут інжир, яким він є у класичному розумінні - і даремно)) В цій композиції він інтерпретований у свіжо-зеленому аспекті з трав`янистими відтінками, та наче розчиняється серед інших нот. Лише делікатна кремовість сандалу в базі аромату віддає данину традиційному звучанню плода. Тому "Fig Infusion" цілком підійде тим, хто категорично не сприймає солодковершкову лактонність фіги☝️🙂

Приємна гірчинка полину та злегка вловимий аромат трав`яної ромашки відчутні для мене в буквальному сенсі тільки під час розпилення 🥲 Лічені хвилини на шкірі тримається трав`яна маслянистість - і одразу відкривається серце ольфакторної піраміди.

Синтетичні молекули білого мускуса, сандалового дерева та амбри поводять себе подібно до того, як це відбувається в парфумах Juliette Has a Gun або Escentric Molecules: тобто вони наче і є, а наче і немає їх 😁 В одному моменті добре відчутна приємна мускусна свіжість, підігріта теплотою дрімвуду та цеталоксу - а в інший вже виникають підозри на наявну аносмію до них. І так по колу )) Однак ні в якому разі не натякаю на схожість із творіннями зазначених парфумерних брендів)) Бо все ж ключовим лейтмотивом та особливістю композиції "Bel Absinthe" є трав`яний, з ледь помітною гірчинкою, підтон загального звучання аромату 🌱🌿

Такий приємний трав`янистий початок у мене. Ці трави м`які з солодким відтінком, наче чашка "карпатського збору", в якому з-поміж інших листочків та гілочок є чебрець, трохи м`яти та сушених пелюстків чайної троянди. Це триває недовго, хвилин 10, після чого додається тонка квіткова солодкість. Її стає все більше, більше, більше - і довкола вас вже вихор з рожевих пелюстків півоній та троянд.

Аромат доволі інтенсивний та насичений, з краплинкою меду, втім впевнено зберігає ніжно-рожеву тональність протягом усього часу свого звучання. Приторним стати йому заважає той холодний північний вітер, що підійняв пелюстковий вихор 🌬 (однак охолодити розпечене літнє повітря йому все ж буде не під силу 😏 )) тому приєднуюсь до думок нижче щодо сезонної приналежності аромату до початку-середини весни або осені)

Свіжа та прохолодна насичена троянда з гіркуватим присмаком. Шукала походження цієї гіркоти по офіційно названим нотам аромату - відповідник так і не знайшовся 🤷‍♀️ В теорії, такий ефект може створювати певний сорт сандалового дерева. На практиці, схоже на те, як гірчить тверде мило 😁 Аж до легкого першіння у горлі, якщо навмисно глибоко вдихати парфум з місця його розпилення. Тож треба визнати, що в перші хвилин 40-50 аромат "мильний", і дійсно нагадує якісне натуральне трояндове мило) Далі гіркота зникає, залишаючи потеплілу троянду пахнути наодинці. Ані кориці з верха піраміди, ані півонії з серця, так як і традиційного сандалу в базі - не змогла ідентифікувати.

Підсумовуючи, назву Bottega Veneta Parco Palladiano VI трояндовим ароматом чистоти, який приємно вражає своєю неймовірною стійкістю та ніжним шлейфом.

М`який мускусно-пачулієвий аромат з краплинкою солодкої кокосової ніги - і більше нічого зайвого. Насичений та теплий, він ніжно обволікає собою та трошки одурманює)) На перший погляд, з пам`яті, здається схожим до Родрігесів - однак паралельний затест (і з чорним, і з рожевим) дав можливість переконатися, що це не зовсім так)

У порівнянні з Velvet Haze, особливістю звучання Narciso Rodriguez For Her є присутня тривалий час кислинка та відчуття більшої свіжості; а в Narciso Rodriguez for Her Eau de Parfum - навпаки, більше густоти та значно менше об`єму і "гри" у розкритті, ніж у героя нашого аналізу. Ключовою ж відмінністю є те, що в Родрігесах центроутворюючим для всієї композиції є мускус - у той час, як "Velvet Haze" вибудований довкола пачулі. І якщо перші інколи звинувачуються у "брудності" - то "Velvet Haze" має найчистішу репутацію))

Розумію тих, кому приторно солодко! 🫠 З першим підходом до нього теж таким здався. Ароматом-цукеркою) Трояндовим рахат-лукумом, посипаним подрібненими горішками та пелюстками. Смачно! Але трохи занадто)) Хотілося запити цю стовідсоткову вуглеводну бомбу)

Повторне розпилення через 6 годин - солодко)) але вже не приторно (можливо, просто адаптувалася до нього 💁‍♀️). Спочатку трохи пряний, з солюючою свіжою трояндою, через годину до якої приєднується м`який акорд геліотропа та мигдалю, і ще через півгодини аромат починає помітно солодшати. Але якщо під час першої спроби троянда взагалі знаходилась десь за лаштунками, то вдруге вона з`явилась на певний час на сцені - однак злагодженого виступу рівноцінних зірок так і не сталося 🤷‍♀️ Акомпанемент все рівно виявився голоснішим за головну партію) І далі довгий час аромат грається з володарем, стаючи то більш густим і помадним, то ніжнішим і трохи легшим...

Стильний унісекс з красивим сучасним звучанням, який якщо не "зачепить" - то точно приверне увагу)

Різкий, "морозний" та дуже гіркий, зелений за кольором, старт. За годину м`якшає, зникає гіркота. На мені не запудрився. Навпаки, досить вологе звучання аромату. В цілому парфум свіжий, але з теплим фоном. Добре відчутні прохолодні лайм-імбир, зігріваючий пачулі та анімалістично-мускусні ноти. Насичений, помітний, стійкий і шлейфовий. Цілком може бути чоловічим ароматом👌 Для холодної пори року, на мій погляд, надто свіжий (хоча, без сумніву, вигідно та цікаво вирізнятиметься у натовпі тепло-солодких ароматів 😉), влітку може бути забагато пачулі (але все рівно планую спробувати 🙃), а от міжсезоння, припускаю, підкреслить всі його принади ))

Ну, і як типового для Le Labo - ірисами в "Iris 39" і не пахне 😁 (хіба що соковитими зеленими ірисовими стеблами та листям у першу годину після нанесення 🤭). Тому не варто розраховувати почути у ньому щось схоже, наприклад, до Prada Infusion d`Iris☝️