Такі аромати, думаю, будуть вічно. Це класика. Дорога, статусна. Це не аромат для теплого дня, легковажності, чи якоїсь бездумної весняної молодості. Пачулі, вишня, ледь проскакує злегка прив"явша троянда, земля... . Ні, це зовсім не "могильний" запах як дехто тут пише. Скоріш це запах якогось певного статусу, благородності. Унісекс. І до речі, не на жару. Думаю, дуже комфортно він буде звучати в легкій прохолоді вечора, або сонячної золотої осені, коли не жарко, але й не холодно, на фоні різнобарв"я осінньої природи. Саме так, чомусь думаю, що це благородний запах золотої осені. Шикарний. І ще: якщо провести якусь образну аналогію - то цей запах у мене асоціюється з таємничим графом Альбертом Рудольштадтом з "Консуело" Жорж Санд. Велике спасибі Morrigu за знайомство з ароматом.