Це аромат релаксант, коли вдихаєш, то всі думки тануть і з`являється посмішка. Стигла груша з зеленим яблучком, коричневий цукор, ще амбретта, ірис не вирізняю. Так смачно і в той же час не їстівно, а красиво і ненав`язливо, хочеться ловити аромат, вдихати і радіти). Аромат нескладний, але аж ніяк не банальний. Дивлюсь на швидкість, з якою він тане у флаконі, то треба запастись). Аромат стійкий тримається і на шкірі, і на одязі довго, але хотілося щоб був гучніший🥹
Аромат весни для мене.Букет весняних квітів, добре чутно мімозу, троянда ніжна, малини не чую, колір відповідає настрою аромату, уява малює весняні квіти - фіалки, гіацинти, бузки. Нескладний, дає мозку розслаблення, а обличчю посмішку від вдихання, ніжний, шлейовий аромат, дуже жіночний як на мене, буде розвіюватись по вітру і йти за власницею. База мускусна, на мені трохи кислить, чоловік, коли я його надягаю- відходить від мене, бо йому коняками тхне (мускус). Відносила 10 мл і так, якщо б менше мускусу, то і 100 мл було мало😊.
Цитата вище в описі, з прес релізу - повністю описує мої думки щодо аромату.
Про ароматну легенду багато сказано, маю таку думку, що при сліпому затесті, незнайомі з Шалімаром поціновувачі, точно б віднесли його до замислуватої(не знаю правильне слово) ніші і гадали б, хто створив цей шедевр. Мені в ньому не має ретро, є резиново-цитрусовий старт, потім смоли, які переходять в ванільнo-шкіряну базу (Сучасний EDP). Щодо EDT, маю вінтажну, то там немає резини , вона значно м якша, вона не бальзамічна, цитрусовий старт, трохи пилючний, потім квітково- лактонно(чомусь саме в едт чую лактонність )- ванільна. Ну гарно ж. Зізнаюсь, що ношу тільки вдома)) але зустріла дівчину в ліфті в Шалімар, в холодному листопаді, дуже доречно і дуже сподобалось))) тож може й почну вигулювати😊 Чоловік коли чує, каже нормально, каже, із всього, що в мене є, багато чого смердючого, а цей нічого))
Підсумовуючи, не треба боятись, треба брати і знайомитись.
Всі ми мабуть шукаємо в ароматах певні емоції, а емоції і спогади дитинства найприємніші. Також в дорослому віці освіжила парфумерні спогади дитинства . У нас був магазинчик і там було море мініатюр, ми ходили їх роздивлятись і як не дивно, нам давали навіть вдихнути з цих дивовижних флакончиків аромати. Білий флакон наводить на думку Magnolia від Yves rocher.
На початку лагідний, як кошенятко. Пшик, потім ще пшик, так м якенько, чистенько, притрушено перчиком.. Хвилин через 5 він стає гучніше, потім ще і на шкірі вже добре чути мускус, ще трохи і вже хочеться бігти змивати, а потім хвилин через 20 усаджується і знов починає муркотіти) Мені схоже, як наче тіло вимито милом твердим, як в готелях. Важливо не переборщити, бо при розпиленні він наче не відчутний, а потім набирає силу.На моїй шкірі тримається більше 12 годин.
На хвилі інтересу до нового аромату отримала відливант. Перші хвилин 30-карамель, розплавлений цукор навіть, добре що не пригорілий) а потім на фоні цукру вже додається трохи квітів досить ніжних, фруктів, навіть здається, щось молекулярне. Проте, як на мій ніс звучить синтетично. В безкрайньому морі ароматів гурманіки, варіацій на тему карамелі, цукрів, ягід- звучання даного представника посереднє. Це моє суб єктивне враження)
На шкірі після розпилення стартує різкувато лавандою чимось бальзамічним та на початку чую шкіру, таку брутальну, так би мовити), хвилин через 15 аромат значно пом якшується, стає спецієво- бальзамічним, зігріваючим і тримається близько 4-6 годин, в базі на мені лишається одеколон. Аромат своїм настроєм, не схожістю, нагадує Опіум, Шанель Коко, Іспахан... Аромати 80х років, коли замішано багато і що складається в гарну композицію. Загалом в ароматі добре чути лаванду на старті, аніс, шкіру, бензоїн, трошки герань і ваніль фоном, а от пачулі я не відчуваю взагалі. Читала відгуки, що в чоловічу сторону але для мене унісекс, дуже добре себе в ньому почуваю.