Общая информация о пользователе Lana_Tell

Чарівний контраст: він ніжно солодкуватий і водночас прохолодний, що створює відчуття свіжості - мов літня іскриста роса на ніжних квітах. Початкові акорди білої водяної лілії й ніжного цікламену тримають у собі справжній холодок, який одразу дарує відчуття чистоти й легкості. В серці композиції — дика фенхелева нота з тонкими анісовими відгомонами, які дивно нагадують лікарський антисептик — гостру, чисту, і трохи «запальна» на фоні квітів і прохолоди. Це додає аромату характеру, робить його запам`ятовуваним і неочікуваним.

Що подобається найбільше: Солодкуватість - делікатна, квітково-фруктова, але не «солодкий десерт». Прохолодні ноти - створюють почуття свіжості й легкості, ніби ранковий бриз. Лікарська прохолода фенхелю-анісу робить аромат незабутнім і стильним.

Насичена, зелено-трояндова композиція з характером — початок свіжий, трохи гіркувато-пряний, із натяком на шкіру та чайну терпкість. Гарно розкривається на шкірі, але швидко переходить у густу, нав`язливу базу, яка тримається годинами. В цілому — вишуканий, але надто стійкий для щоденного носіння. Важко забути. І важко позбутися. Спробую взимку, але зараз в +20 придушив

Це не фатальна жінка. Це жінка навігаційного пункту, яка тримає радіозв`язок із самою собою навіть тоді, коли зникає мапа. Вона не ховається — вона вибирає не бути поміченою. Це стратегія, а не сором.

Верхні ноти — наче фраза, яку ти не договорила. Зелені, гіркі, абстрактні. Перший ковток повітря перед зльотом. Тебе можуть сплутати з кимось іншим, доки не пройде 15 хвилин. Потім — вже ніколи. Серце — пудрове, в`язке, тягуче. Як історія, яку ти не розказала навіть собі. І там — геліотроп. Не квітка, а спогад про неї. Ірис — не для краси, а для відстані. І нарцис — як межа між самоповагою і зневагою до всіх, хто намагався розгадати. База — темна. Мох. Шкіра. Бензолін, ніби ти не парфум носиш, а авіаційне пальне для міжособистісного пілотажу.

Цей аромат — не жіночий. Він людський.

Не скучна вишня. Без набившого оскоміну сухого прокислого табака та цигарок, як у ТФ. Мигдаль дає гіркоту, ветивер - сухість, без диму. А троянда та ваніль підсолоджують, щоб не було занадто гірко.

З самого початку дужє приємна м ятно-свіжа штука, що нагадує вмивалку для обличча чи м ятний гель для душу. Але потім, буквально підхвилькі, і - БАХ! Ворох сухих трав в обличча. І це не просто сіно десь випеччене сонцем до стану трухи, а лікарські трави і дуже багато перечної м яти та меліси, що зібрали та повісили десь в бані сушитися. І забули, бо ти нюхаєш ці трави зайшовши в ту баню в тріскучій мороз. Класний еффект зимовості від свіжого аромату. ВІн схожий на дорослу версію Зеленого Чаю Арден. Ще мені здаєтся, що вньому багато повітря і тому він буде дуже носибельним що в жару, що взимку. І так, він напрочуд стійкий.

Спочатку вишневий лікер (то алкоголь з табаком мені так співаю), без цукру, трохи кислинка, потім сухий приємний табак для люльки, трохи фруктової свіжості, що збиває зайву брутальність. І спеції - вони різдвяні, пряні. Щось трохи анісове. Красиво, осіне, унісекс.

Щоб носити цей парфюм, можна бути ким завгодно, але щось за плечима треба мати. Це дуже красива делікатна шкіра з амброю. З часом м якшає, з являєтся фіалка і трохт начебто вологий ветивер. Повсякденна осіння класика. Мені дуже зайшов.

Хоть вбийте. але точно десь його вже чула (в сенсі, що у мене є схожі аромати). Треба пошукати на власній поличкі, що ж він мені нагадує. А так, то можу сказати, що Тілія гарна, трохи солодка, не приторна, "жовта" по настрою та квітам. В цілому подобається, але захвату немає