Коментарии пользователя puresouldance

Рік хотіла, купила на ДН флакошик 😍. Він шикарний! Брала в бутіку, перетестила всіх Том Фордів я ких ще не маю, і Кіліан новинку, і цей - переміг. Якістю звучання і натуральністю. Тестила і персик Форда, і всі типи вишні, обіграно в рази краще, ніж я думала по відгуками, ну дорого, вражає з перших нот, проте все ж перемогла натуральність! Тож, перемогло Сонце Пустелі. Ну от як можна створити такий шедевр, коли я не фанат деревини і дуже обережно люблю -не люблю туберозу , в тут просто закохалась! Ніщо не віщувало, я їхала за Кіліанівською Богинею взагалі -то :)) так, так, я хотіла пахнути кремом для засмаги за нереальні гроші 🤣. Якщо не читати піраміду, то справді пахне пустелею, розпечений повітрям, піском і тонкими солодкими квітами. Тубероза тут саме квітуча, чиста, а нішевих тубероз я носила чимало.

Якби я обирала аромат онлайн, то цей би точно не взяла по піраміді. Але в реалі - сталась любов 😍. Чуттєвий і дорогий. Незважаючи на невелику кількість нот, цей парфюм звучить дуже дорого і красиво. Такої красивої світлої деревини сандалу я не зустрічала, не нав`язливе дерево що більше схоже на пустельні ноти, взагалі якість сировини hi end. Амбри тут небагато, суха, з папірусними нотками, дає глибину. В піраміді її не згадують.

Дуже достойна новинка від Форда, настільки красиво скомбіновані ноти, як лаконічний розчерк. Дуже довго живе і на шкірі і одязі. Хоч інші аромати Тома Форда, що змагались з цим прекрасним ароматом, були також вражаючі! Записала ще хотілки на майбутнє, принаймні, відливанти точно візьму!

Мені мало вершків, я їх не чую, проте донька прибігла зі словами - хто морозиво їв? Тобто оточуючі їх чують в дальньому шлейфі як вершкові фрукти.

Злегка нагадав Касіопею Терензі в старті, проте Грітті менше шампунить і більш округлий. Невідстояний спочатку шарашить сандалом, котрий потім переходить в більш гармонійне поєднання з базою.

Парфюм не економний, наношу 4 пшика, хоч зазвичай треба один. Як туалетна вода 🤷 по насиченості. За це зірку знімаю. При такі ціні якось не до лиця бути таким ненасиченим 🙄. Відстоюю , може він стане кращим.

Раджу тестити!

Свого часу мала 7 ліміток вечірніх , і ця версія найбільш насичена, має серйозне нішеве звучання, ІМХО найкраща з вечірніх. Багато років був у хотілках, і недарма. Хоч і важко йому тягатись з Томфордами і Ксерджофф, але бувають у році періоди, коли він перемагає і тримає у своєму полоні до закоханості, зазвичай у Лютому-Березні.

З черенка і у шлейфі чула вишню і шоколад, у ближньому радіусі - лакрічник, чорні сухі стручки ванілі, ірис. Якщо нанести кілька пшиків, видає явну бензоїнову ноту (те, що порівнюють з ароматом чорного лаку/лакованих листочків

Тестила в нішевому парфбарі. Перебрала з пів сотні ароматів, і цей найкращий (на літо, під мі й настрій на фруктовість і сучасність), навіть деякі улюбленці програли цьому аромату вчисту. Давні хотілки викреслила зі списку, збираю на цей. Неслабо змагається Tom Ford Soleil de Feu, Форд менш хімічний, більш true, але цей має ті самі бажані фруктові ноти в красивій ідеальній туберозі(геть нетуберозній) і компенсуючу свіжість і яскравість і при цьому немає мускусу (о, боги!). Замовила пробник і збираю на флакон. Все ж на Тома Форда збирати довше, а літо коротке, тож, думаю, цей виграє.

Підкреслю, що ці аромати на літо. І дивно, що всі ставлять три зірки. Розношу, доповню. На Інтерді взагалі не схожий. Ніяких ягід виноградних тут немає. І тубероза інша. І база інша. І якість вища за люкси, хоч і віддушок багато, але вища.

Феноменальна стійкість! Один пшик на рукав джинсівки, і вже три тижні шлейфить , досі гучний і зникати не збирається(!).

Мені на Касіопею не схожий (ще й Касіопея на мені зникає за години, і з одягу теж ). Має певну шероховатість за рахунок уду і мускусу в базі, трішки "кусається", а мені хотілося б вершковості, тим не менш, ця кусючка інтригує, хочеться приручити, чіпляє, хто кого :) всерйоз задумуюсь над флаконом, аромат сучасний, гучний, шлейфовий і мегастійкий. Стійкість і шлейфовість вразили, це самий стійкий аромат , що я носила. і ще аромат в базі лишається зібраним, має і квітковість і фрукти у шлейфі, (а не "голий король як Кірке з його голим мускусним токсичним скелетом ). Мускусу немало, але доза не занадто, ну і мускус прикритий і обіграний - це ок. Тестити, звісно.

Була кращої думки про цю фірму. Цитрусові гіркі, з нотами бензину. Стійкість 1 година, що і добре в даному випадку.

Після початку війни всі єфірні масла, що я купила - пішли у смітник. Тому що в бутилки розлили побічний продукт доочистки, котрий має бути утилізованим, а саме - гіркоти і бензинові розчинники і фракції масел, небажані в парфюмерія, які псують звучання аромату. Самий аромат фрукту відсутній, так як вилучений. Тобто масла пахли чим завгодно - камфора, бензинові ноти, гіркоти інколи ароматизатори - але не тим, що на етикетці. Маючи ефірні масла тих самих фірм, куплених раніше - отримати продукт утилізації було шоком. Ці "відновлені" масла в парфюмерію були непридатні, навіть в мило з великою натяжкою. Ось тут використано таке масло. Неочікувано. Італія???? Купувала цей продукт саме через те, що нормального масла вже не купиш і цитрусової освіжалочки собі на літо не зробиш. Сподівалась почути, як звучить справжнє італійське масло лайму парової дистиляції. Ага. Зажали хороше, поклали найгірше з можливих. Типу, хочеш хороше - купуй Тома Форда за всі гроші світу. Жовтоквітковий ароматизатор дуже нав язливий, такі в милі використовуються. "Мускус" - явний, і геть не ліпиться. Намагались зробити "органік". Маю цієї фірми "Туберозу"(задовільної якості, не ніша, звісно), думала, що все інше теж непогане. Помилилась.

Відстоювався рік. Від відливанту сильно пахне пральним порошком, прямо концентрат. Спочатку було просто мило. В оригінальності сумнівів немає, є ознаки в якості і розкритті, котрі вказують, що це оригінал. Просто такий аромат. Масел чи натуральних екстрактів не чую. Віддушки. Просто ще раз порадію, що є можливість спробувати. Без затесту флакон не брати.

Як же добре, що я вирішила спробувати сама, а не орієнтуватись на відгуки. Які люкси? Який монталь? Хімічновіддушкових люксів для мене не існує, як і хімпром Монталя, ні перші ні другий просто неможливо носити. Люкси якщо нанесу на ноги, то ще якось відмучаюсь, поки не зненавиджу настільки, що і молекули не зможу чути.

Боже, в цих парфюмах я купаюсь, живу і дихаю і насолоджуюсь. Ось що таке різниця в якості - погана якість на ногах і не виживаєш, а нішу - на шию, волосся і пливеш в екстазі. Ксерджофф - це просто інший щабель якості. Гран Балло має нішеву якість, і ніхто не писав, але тут дуже якісна АМБРА (не плутати з мускусом). Амбра тут саме така, як я люблю - правильна амбра пахне як розігріте на сонці чисте дівоче тіло на морі , коли ти вже так накупався, що всолів, як таранка - солодкотілесний солонуватий п янкий складний аромат. І таку амбру я люблю подану в солодких квітах, саме так тут і чую. Жимолость капріфоль обожнюю, шукала в парфюмах, і тут я її чую. Хоч не так сильно, як хотілося б. Даний аромат не насичений, але ставка на стійкість, він дуже довго випаровується. Карамель тут суперова. Як іриска Меллєр, солодковершкова. Не палений цукор, і навіть краще за тофі. Тільки розкривається ця карамель за умови нанесення на гарячі ділянки тіла (на груди і шию), якщо додатково спітніти від роботи чи спорту чи сонця, то в базі, години через чотири, приходить така солодка смачнюча карамель! На одязі і волоссі карамель не наступала, хіба невагомим натяком, і то, тільки якщо знаєш. Так званий "Мускус" (хімічна токсична нота, котру чомусь так назвали і зараз пхають скрізь) - тут мікроскопічна доза і чути його лише якщо носом уткнутись . Я хімічний "мускус" ненавиджу, не переношу, і тут його немає ні у шлейфі, ні в ближньому нанесенні. Я наношу на шию і "мускус" не чую. З нюансів - є тут невелика доза розповсюдженої квіткової віддушки, її мало дуже, і за температури нижче ніж +20 може трішки підмильнути, і вона ж у теплому повітрі дає легкість і дифузність, вносить повітря. Гадаю, що ті, хто порівнюють цей аромат з люксами - фіксять саме цю ноту і геть не чують усе інше. Такої жимолості, таких квітів живих у люксі - їх там просто немає, не кажучи вже про амбру, та ще й якісну. Я таку амбру лише у Тома Форда в найдорожчій лінійці, ще й у старих випусках тільки знайшла. (Ні пропалої риби як у амбретті, ні прополісу, ні паперу, ні йоду - які тільки коники амбра і її замінники не викидають! Тут амбра класна, без вибриків).

Це весняний і літній аромат, і за високої температури аромат звучить, як треба.

У моєї мами були ці парфуми, справжні, круглий флакон чорний з рудою "V на підставці, з притертою пробкою, насиченого криваво коричневого кольору(!!!! Що це за світле щось стали робити, якщо в піраміді тубероза, а тубероза забарвлює парфюми у червоний, справжній конкрет жасміну теж червонуватий, а мох у коричневий тонує , і де це все? Я по кольору бачу, що парфуми - не ТІ САМІ і що даних компонентів там просто не буде і близько). Так, це були часи, коли навіть люкси робили з натуральних ефірних олій і абсолютна! Боже, яка це була якість!!!! Коробка була пластикова, одягалась на підставку. Ух це була така "отрута" і прекрасна і гірка, густа хмара насичена і мінлива.

Мені було 4, і ця краса так мене манила, що я бавилась ними. Це зараз у дітей яскраві і красиві іграшки. В радянському дитинстві це тьмяні, безрадісні і нехитрі дерев яні, чи тьмяний пластик, (ми від голоду за красивим у 90-х колекціонували як дурні зарубіжні фантики і обгортки) Ну як було не зацікавитись красивою бутилочкою? і в результаті - вилила весь флакон на килим🤯, адже - притерта пробка, нічого запаяного.(Боже, я б зараз озолотилась). Це був парфюмований вибух! Парфюмні хмари! У моїй кімнаті! 24*7! Тепер мене вже не злякати ні напором, ні гучністю, ні отруйністю якісного, справжнього парфюму 😆. Пахло півроку, я жила, дихала і вбирала в кров еталон, те, як мають пахнути СПРАВЖНІ ПАРФЮМИ! Тому тепер у мене настільки завищені вимоги, тому що я знаю, як МАЄ БУТИ! В нинішньому царстві синтетичних віддушок - люкса для мене не існує. Тільки ніша, і тільки та ніша, у складі якої не менше 50% натуральних олій і екстрактів. Чим більше, тим краще.

Вчора , коли я тестувала парфуми Serge Lutens Fils de Joie - на мене найшло дежавю - я почула ТОЙ САМИЙ (!) жасмін, ту саму !!! якість!!!, густоту, і ту саму парфюмерну школу! Колір рідини криваво-червоний. Я абсолютно впевнена, що нинішні Мажі Нуар значно менше нагадують ТІ САМІ парфюми, ніж цей скромний монопарфюм про одну рослину - Жасмін. Але це ТОЙ САМИЙ ЖАСМІН, що був у цих парфюмах. Якщо ви шукаєте ту саму якість - варто подивитись, що є у Лютенза.

P.S. Певно, моя пристрасть до красивих флакончиків також родом з дитинства. Ух і прилетіло ж мені тоді :)

Дякую за статтю!

Своїм прикладом підтверджу, після війни мої смаки парфюмерній змінились різко і докорінно. Я заново створювала парфгардероб, причому двічі. Перший рік це були різкі і насичені унісекс аромати з уклоном в чоловічу сторону з нотами шкіри, трав, деревні, тоді носились Боклє Тобакко, шкіряний Jasmine, ветиверні.

Зараз кардинально протилежний напрям - аромати антидепресанти - дуже солодкі і густі аромати, гурманські, туберозні, нішеві. Тільки нішеві солодкі звучать дорого і не нагадують 90-ті, на відміну від люксів.

Справді, підтверджую, що гурманські і солодкі аромати діють як антидепресанти, дають затишок і тепло, такий свій кокон. На сьогодні улюбленець By Kilian Love Don`t Be Shy . Це найсолодший аромат в моїй колекції. Я його пробувала до війни і тоді тубероза для мене була "надто насиченою і специфічною нотою" а парфюм надто солодким, я навіть подумала, що саме ці парфюми - ніколи і нізащо. Вуаля! Тепер - це найулюбленіший парфюм, а свіжачки типу Moonlight in Heaven - стоять, збирають пил.

О! До речі, я також перехворіла на ковід, не втрачала нюх і смак зовсім, але рецептори змінились. Я стала чути інакше парфуми. Раніше я любила зелені ноти, суху ваніль стручкову, а тепер вони настільки нестерпно гірчать, що не можу носити. Боклє Ваніль - певно, попрощаюсь. Стала інакше чути. А нестерпна раніше нота лакриці після ковід стала приємною і смачною (лікувалась лакричником). І ще багато змін у сприйнятті нот, заново, вже втретє, перебираю парфуми.

А у вас були такі парфюми, про які ви подумали - нізащо і ніколи, а потім це став улюблений аромат?

Пішла в цьому парфюмі дивитись фільм "Дюна 2", так як цей парфюм створений під враженням від роману Френка Герберта Дюна і відтворює аромат планети Арракіс і "прянощів" /- найціннішої речовини у всесвіті, що мала наркотичний вплив і викликала видіння, пророцтва, подовжувала молодість і життя. От тими самими загадковими містичними інопланетними прянощами і пахне парфюм. Мені шкода тих, кого він не занурив в атмосферу, але зі мною вже півтора року він занурює в інопланетність завжди. Після відстоювання він перестав бути солодким, і взагалі розкривається щоразу по-різному в залежності від температури і місця нанесення, і щоразу це настільки вибухово і містично , захоплює образним видінням. Це той самий шедевр, це щось геніальне. Атмосферний. Треба з розумінням поставитись, коли і куди його вдягати. Не на щодень чи в офіс, хіба що у вас образ "прибульця" не від світу цього. До речі, він у сто разів більш інопланетний , ніж усі творіння Мюглєра, що намагався замахнутись на це, але ці творіння мене не вразили, не занурили, не сподобались, і якість люксу не дотягла до рівня ніші. Моя інопланетна тема відбулась лише з Аракісом.

І він унісекс. Якщо флакон зберігати в прохолодному місці, розкривається свіжими нотами пачулі і камфорних ноток з прянощами, без солодкості взагалі, а це умовна чоловіча єпархія. Він щоразу дивує. Одного дня розкриється нотами неземних прекрасних квітів (османтусу) на тлі прянощів, іншого - він солодкопряний, грає і переливається від свіжих нот до сухих спецій, то теплих, то холодних.

Аракіс на натуральних маслах, віддушок я не чую. Тому ціна на порядок вища, ніж у більш дешевих творінь цього дому, де суцільні віддушки. З парфюмами Тізіана Терензі я знайомилась, тестила всі лінійки. До мого смаку припали лише два надзвичайних, з незвичними нотами , яскравими переливами і втіленою історією. Ті, що створюють картину, атмосферу. Цей парфюм не "пріятная женская пахучка". Це нестандарт. Такий самий, як Чорна Орхідея Тома Форда - тобто те творіння, до якого потрібно дорости, щоб зрозуміти. Усім добра 💮💮💮

Аромат тестила на собі у фірмовому бутіку Кіліан ( між іншим, є такий у столиці України, лише у 8 країнах, і наша ввійшла у цю 8-ку!), і це красивий дорогий цукор і солодка ваніль . Така ванільна ваніль але має стрижень майже "чоловічих" ноток у серці і базі (це пачулі і деревні ноти, що дає молекула Акігалавуд), що дає якраз серйозність і чіткість аромату такої собі бізнес леді і жінки, що знає собі ціну. Він звучить дорого і статусно, підійде для жінки-політика чи бізнесвумен. Такий і "чіткий" і жіночний водночас. Бачу на жінці після 40. І завжди від ароматів Кіліан у мене одна думка - "так пахнуть великі гроші" . Це завжди ДУЖЕ дорого звучить, якість преміум сегменту.

На той момент я обрала собі інші аромати, але в процесі вибору носила на собі неодноразово, цей аромат був у списку з якого я обирала, дуже сподобався. (маю 7 ароматів Кіліан, і всі придбала в офіційному магазині, щоб без підробок).

Для справки - це найпідроблюваніший бренд у світі, і на тому ж олх і шафі я побачила лише 2 оригінальні флакони (що всередині, то ще питання, бо флакон розкручується) і більше 200 усе підробки(вже по флаконувидно), навіть по 8 тисяч. Обходьте ці ресурси стороною. Чому? Бо був досвід з прехитрою дамочкою, котра під фото оригінал флакону налила якусь "мильну" байду а-ля "версальські сади", геть несхожий , навіть не солодкий і не ванільний аромат. жахлива мильна абстрактна смердючка. Не знаю, з чого те робили, але все закінчилось набряком Квінке, терміново вводили антигістамінні препарати, був набряк легенів, я задихалась. Якби я бризнула на шию, мене б не встигли врятувати. Я бризнула - увага- на зап ястя!!! І змивання, перемотування скотчем руки не допомогло - вже нанюхалась, і ще через шкіру продовжувало отруювати.

Сподіваюсь, мій досвід зупинить тих, хто любить брати "копії" "пачті оригінал Мамай клянусь". Цей бренд або у офіційного представника, або ніде. І "кідали" теж люблять цей бренд, бо гроші великі.

Читаючи відгуки про аромат, я починаю замислюватись, а чи про про той самий аромат тут деякі пишуть? Може, хтось приніс враження від придбання на тих самих "не авторитетних ресурсах"? 🤔

Закохалась вже після того, як купила. В наборі тревел Fleur Narcotics 4 різних аромати, в різний сезон ставав улюбленцем то один, то інший (окрім Гуд Гьол, котрий при затестах подобався, а носити - ні, не моє), і цей я відкрила взимку. Цей аромат змусив полюбити солодкі аромати, він найсолодший з усіх, що я маю. І найякісніший з усіх, що я чула. Звучання п янке і наркотичне, переливається дуже красиво. Спокушаючий. Гучний, шлейф сильний, стійкі. Еталонні. Зазначу, що в мене дуже світлий аромат, реформування, і саме у такій формулі ми і подружились. Вперше зміна формула змінила аромат на краще . У чорному флаконі насичено червона рідина - мене відлякував гучною наглою туберозою, що собою перекривала усі інші ноти. Зараз же чудово чути поступове розкриття - і рожевий перець, і живі квіти апельсинового дерева, і живі білі квіти туберози ніжні, і горіховість і вишукана солодкість. Це вперше, коли солодкість звучить дорого, зазвичай вона дешевить у люксах чи масмаркеті. Влітку він занадто. Якість і розкриття в новій формулі - еталонні. Стара формула для фанатів монотуберози.

Вартість парфюму шок, як золота каблучка з діамантами. але якість виправдовує ціну. Аналогів за якістю і звучанням цьому аромату немає. Звучання натуральне , кожен компонент hi-end очистки. Він на натуральних маслах, настільки очищених і доведених до ідеалу, що таких якісних я ще не чула, до сльози. Без олійності, гіркоти, сторонніх домішок, таких компонентів в Україні не купиш. І така довершена якість лише у Кіліан і Тома Форда. Далеко не всі парфюми Кіліан виняткові, але саме цей вартий уваги.

Антидепресант. Цей аромат реально змушує посміхатись і відчути насолоду від самого життя. Святковий, не на щодень. Тестити треба, бо тубероза і солодкість подобаються не всім. З іншого боку, якщо він не сподобався вам зараз, то може сподобатись потім, в інший сезон і настрій. Раджу наносити на шию під волосся, щоб ловити шлейф цілий день. Або ззаду на одяг, щоб довше звучав. Спереду - він вас задушить і набридне або перестанете чути. Мускусу немає !!!! Це щастя і + 100 в карму ;)

P.S. мене дивують коментарі стосовно жуйки чи порівняння з люкс парфюмами. Це ж наскільки треба не відчувати якість. Жоден люкс аромат тут і близько не лежав, на цих жахливих віддушках, з їхнім звучанням "все і одразу", без поступового розкриття кожної відокремленої ноти по черзі. Жоден люкс в мене не затримався в колекції , вони нестерпні Як порівнювати запорожець і мерседес, подумаєш, яка різниця, обидві ж їдуть. Маю кілька носибельних бюджетів, та і люкси пробниками прилітають постійно(причому вартість тих люксів як у ніші🤯). От після них коли одягаєш цей парфюм, дуже контрастно, наче янголи з неба спустились. Бо якщо постійно дорогими Кіліанами і Томфордами користуватись, звикаєш, перестаєш відмічати якість. Для того і тримаю бюджети на щодень, щоб потім мені небеса розвертались щоразу, як нанесу ці рідкі діаманти.

Напевно, жоден араб мені ніколи не сподобається через тонни жахливого мускусу. Здивувала ціна. Думала, він разів в 10 дешевший. Фрукти яскраві, але арабський мускус чути одразу, ну і ці фрукти - одні віддушки. Масел не почула за цим галасом віддушок. Вилила його у туалеті, бо ціни не знала. Треба було лишити на подарунки, мені він також дістався у подарунок з замовленням. Зрозуміла, раз цей не зайшов, то ніколи ніяких арабів не братиму

Неприпустима якість. як парфюм з Єви за 200 грн. Чим далі, тим гірше розкриваються, дуже дешево і неякісно. Хтось на Фрагрантиці порівнював з Jeanne Arthes(200 грн 100 мл 😃🤣), так навіть жанночка якісніше звучить. Це не парфюмерія взагалі, це якийсь вбивця за нереально великі гроші. Мій парфюмерний кошмар з того періоду, коли від шлейфу в ліфті хотілось вийти в стіну (добре, що люди стали краще заробляти і тепер шлейфи прекрасної ніші). Дивує кількість позитивних відгуків.

P.S. Інколи мені стає сумно від цінників моїх парфумів від 5 до 10 тисяч, і я починаю переконувати себе, що можна знайти ще щось хороше за невеликі гроші, пару таких я все ж знайшла. Не цього разу. Після цієї історії я вкотре переконуюсь, що Том Форд і Кіліан вартують кожної гривні, що за них просять.