Коментарии пользователя ill_denys

Тут може бути що завгодно, але удом точно не пахне ) ні у якому його прояві, майже один в один Jovoy Paris Private Label, а звідціля відчуття ветиверу, майже соло. Пахне розігрітою банею (з Black Afgano нічого спільного)

є сирі пачулі які мені довподоби, є шоколадні пачулі які мені теж подобаютья, але ці деревинні я не дуже розумію. воно наче і дерево - не дерево, і пачулі недопачулі. так то він зроблений якісно, але якщо ви поціновувач справжніх пачулі - це може бути не зовсім те що ви шукаєте.

Дуже незамислуватий парфум. Тютюн як тютюн, більше схожий на люкс, чим на нішу, або більше б пасував наприклад для Replica by Margela, а не для такого наче «витонченого» бренду.

Я люблю усіляки переосмислені фужери та нео-шипри з відсилкою до вінтажів, та усіляке зістарене та інші старанності, але тут для мене вже ту мач. Запах затхлості, спертого повітря у непровітрюваній кімнаті з одягом, який майже не пруть. А до того, щоб мати його як арт-обʼєкт сильно не дотягує.

Дуже класна солодка замша. Чутно усі ноти: і шкіра, і табак, і бессмертник, і міцний алкоголь, а от ладану не чую. Усе гармонійно та приємно.

Надзвичайно переливчастий аромат. На старті дуже нагадує Parfum d`Empire Cuir Ottoman, дуже схожа шкіра, наче з ірисом. Але куір Оттоман потім зкочується у якусь невизначену солодкість, а цей продовжує грати на 10 з 10. Цей старт проходить десь за 5 хвилин і далі потроху трансформується у щось наближене до Hunq #005 Mechanic, але не такий агресивний як Механік, шкіра схожа, але нема такої мазутності та тваринності, можливо лише легкий натяк, наче він може таким стати, але тільки балуючись трохи лякає носія, залишаючись у конвенціональних кордонах. У базі нагадав Zoologist Perfumes Tyrannosaurus Rex.

і на протязі майже усього звучання я відчуваю на собі мед, мед з тютюном, шкірою та ладанними смолами, та ще трохи приправлене сіном. Цей парфум наче узяв найкраще з усіх троьох, вище перелічених, і поєднав у собі. несправедливо його називати чоловічим - прекрасний зразок унісекс ніші. Я вражений і його красотою, і тим який він різнобарвний та як він трансформується та багатогранно грає. Я у захваті!

дуже класний, але геть не стійкий. я не адепт ідеї, що парфум має кричати добу і не змиватися, але цей я не відчуваю з руки вже через годину, ледь-ледь якщо уткнутися носом, і тестив декілька разів. якось воно розчаровує для такого профілю та за такі гроші. але звучить дуже гарно, але така недовговічність робить його не цікавим для купівлі.

через амброматеріали неможу у ному почути ніякої краси - вони усе собою перекривають. мабуть міг би бути непоганим парумом, але для мене через АД не став.

груба шкіра та чорна гума. Безкомпромісний. Аромат без будь яких залицянь перед дегустуючим його - або вдягай мене і насолоджуйся, порушуй чужий спокій, або йди геть.

Травʼяно-деревинний аромат, який нагадує чоловічі парфуми цього направлення початку 2000х, у хорошому сенсі. Нагадав мені Burberry for Men який тоді в мене був. Достатньо безпечний та зрозумілий парфум

це дуже чуттєві та тілесні духи, справжній афродізіак. пудра, помада та мускус, один з найяскравіших у Бьянкі. по стійкості, принаймні у моїй старій версії з пластиковим флаконом, не вирубиш сокирою, двома пшиками можна переборщити.

як і для багатьох, для мене це запах бібліотеки. дуже благородний, наче приміщення з красивими дерев`яними вінтажними меблями та книгами, яким вже не один десяток років. один з найкращих ароматів що я чув.

Найбільш реалістичний запах залізничного вокзалу та залізничних шляхів. Один блогер охарактеризував його як запах метро, але для цього у ньому не вистачає сирості. White Cannabis доволі сухий, проте купа креозоту, дьогтю, диму, у самій базі дим ледь засолоджується і направленням стає трохи подібним за направленням з Amouage Interlude Man . Якщо нанести його на холодну погоду - він нагадує відхід у тамбур старого вагону потяга, коли запах диму змішується с запахом креазоту від шпал та гуми від гармошки між вагонами. Ці парфуми не імітують запах залізниці - це ніби й є сама залізниця.

Авіньоноподібний, люблю це направлення, але я тут чую амбродерево, я до нього дуже чутливий, і воно мене дратує. Більш стійкий за Авіньон (мабуть завдяки тому ж АД)

достатньо забористий тютюн та є трохи пильний прошарок (мабуть ірис) та мені відчувається якийсь міцний алкоголь (який не заявлений) явно відчувається деревина, наче вінтажні меблі, на мускусно-касторіумній підложці. усе це створює в уяві залу з каміном великого маєтку, яка обставлена старими меблями з дубу, перед каміном у шкіряному кріслі літній чоловік сидить з трубкою у одній руці та односолодовим димним віскі у іншій. з густим сивим волоссям та похмурим поглядом.