Коментарии пользователя __Atomick VOLETI__

Є аромати, які заходять у кімнату раніше за Вас. А є такі, що підходять ближче — і стають Вашим настроєм. Le Male Le Parfum саме з таких: він не про крик, він про присутність. Про ту впевненість, яка не тисне, а гріє.

Уявіть вечір, коли вже трохи прохолодно, і Ви застібаєте пальто, виходите у місто — не поспішати, а жити. Перша хвиля тут — кардамон: пряний, живий, ніби маленька іскра в повітрі. Він одразу збирає увагу, але робить це красиво, без різкості. Це як перша фраза в розмові, після якої хочеться слухати далі.

Далі аромат стає м`якшим і дуже “людським”. Лаванда приносить чистоту й доглянутість, а ірис додає оксамитової елегантності — тієї, що відчувається на близькій відстані. Тут Le Male Le Parfum звучить як теплий комір шарфа, як рука на талії, як погляд, у якому більше ніж слова. Він не грає в брутальність — він вміє бути ніжним і сильним одночасно.

І вже коли все стихає, залишається база: ваніль, східні й деревні ноти. Ваніль тут не “кондитерська”, а темна, доросла, трішки димна. Деревина дає опору, а східні відтінки — ту саму глибину, через яку шлейф відчувається дорогим і дуже привабливим. Це аромат, що лишається на одязі й у пам`яті — як післясмак від гарного вечора.

Le Male Le Parfum найкраще розкривається в холодніші дні, на побачення, на вихід "у люди", коли хочеться виглядати зібрано й звучати так само. Він ніби каже: “Я поруч. І зі мною можна розслабитися”. Саме за це його й любиш.

Це про той стан, коли всередині літо, навіть якщо на вулиці звичайний день. Він не вимагає настрою — він його створює. Одягнувся, бризнув, і ніби з`являється легкість: хочеться усміхатися, рухатися повільніше, дозволити собі трохи більше радості.

У цьому ароматі немає складних ребусів, і в цьому його чарівність. Він чесний, зрозумілий, але дуже привабливий — як людина, якій не треба нічого доводити. Звучить молодо, чисто і водночас спокусливо, без напору. Ідеальний варіант, коли хочеш пахнути “гарно” — так, щоб подобалось і тобі, і тим, хто поруч.

Спочатку приходить бергамот. Він тут як ковток прохолодної води з цитрусом: свіжо, сонячно, з легкою гірчинкою, яка робить старт охайним і не дає солодкості одразу взяти верх. Це відчуття, ніби відчинив вікно вранці — повітря чисте, а в голові стало ясніше.

Потім аромат м`якшає і переходить у кокос. Не “пляжний крем” у лоб, а радше ніжний, кремовий кокосовий акорд — теплий, гладкий, дуже тілесний. Він створює атмосферу близькості: ніби тепла шкіра після сонця, ніби обійми, які хочеться продовжити ще на хвилину. На цьому етапі Le Beau стає максимально душевним — він не про показовість, він про комфорт і приємне відчуття себе.

А в шлейфі лишається тонка. Вона дає ту саму солодкувату глибину — мигдально-карамельну, трохи пудрову, дуже затишну. І от саме тут аромат “прилипає” до пам`яті: він звучить тепло, сексуально, але м`яко. Такий, що його хочеться ловити з одягу наступного дня і знову згадувати вчорашній настрій.

Le Beau найкраще заходить на тепло, весну, літо, відпустку, побачення, прогулянки, легкі вечори. Це аромат “компліментний” у найкращому сенсі: він подобається людям, але головне — він піднімає твій власний настрій. Наче маленький персональний трюк: зробити день світлішим одним-єдиним рухом.

Це не просто "тропічний солодкий" аромат. Це про стан, коли ти ніби дозволяєш собі жити красивіше: без поспіху, без зайвих пояснень, із внутрішнім “мені можна”. Він звучить як відпустка, яку ти носиш із собою — навіть якщо за вікном будні.

Уявіть вечірнє місто після теплого дня: шкіра ще пам`ятає сонце, у повітрі трохи солі й легкий вітер, а десь поруч сміються люди. Саме так стартує Le Beau — соковитим ананасом, який не кричить “фрукт!”, а дає живу, підсвічену солодкість. Імбир додає іскру, ніби короткий погляд, від якого стає цікаво. Кипарис вносить прохолодну зелень, завдяки якій аромат не перетворюється на десерт. А ірис — як штрих стилю: м`який, пудровий, дуже “дорогий” у відчутті.

Потім він стає найбільш душевним: з`являється кокос — кремовий, ніжний, як тепле молоко в коктейлі, і деревні ноти, що створюють відчуття опори. Ніби ти в улюбленій сорочці або в светрі, який пахне домом. І тут Le Beau робить те, за що його люблять: він не грає роль мачо, він просто дарує привабливість без напруги — спокійну, природну, дуже близьку.

А коли аромат сідає на шкіру, починається найкрасивіше. Боби тонка дають карамельно-мигдальний післясмак, сандал додає оксамитової теплоти, амбра й сіра амбра роблять шлейф глибшим і сексуальнішим, але без важкості. Він тримається впевнено, і в якийсь момент ти ловиш себе на думці, що частіше вдихаєш зап`ястя — не для “контролю стійкості”, а просто тому, що тобі з ним добре.

Le Beau Le Parfum — ідеальний для побачень, вечірніх прогулянок, подій, де важлива атмосфера. Це аромат, який тихо каже: “ти в правильному місці, у правильний час” — і від цього всередині стає світліше.

Є аромати, які “роблять враження”, а є такі, що роблять тепло. Le Male Elixir Absolu для мене саме з других. Він не намагається перекричати простір — він просто сідає поруч і стає твоєю тихою впевненістю, коли всередині хочеться спокою й опори.

Уяви вечір після насиченого дня: повітря прохолодне, місто вже не метушиться, а ти йдеш повільніше, ніж зазвичай, бо нарешті можна видихнути. Ось так він і звучить. Спочатку приходить лаванда — чиста, рівна, дуже доглянута. Не “барбершоп” у лоб, а радше відчуття порядку: ніби ти щойно навів лад у думках і зняв із плечей зайве.

Потім непомітно підкрадається слива. Темна, соковита, оксамитова — без дитячої солодкості, зате з тією приємною глибиною, яка робить аромат живим і близьким. Вона не грає на публіку, вона створює настрій: трохи романтики, трохи нічної тиші, трохи “хочу, щоб цей момент тривав довше”.

А далі лишається тонка — тепла, карамельно-мигдальна, з м`яким деревним відлунням. Це той самий шлейф, який не дратує, а заспокоює; який не просить компліментів, але дуже часто їх збирає, бо звучить по-справжньому привабливо. Le Male Elixir Absolu — про близькість і характер без натиску. Про чоловічність, у якій є ніжність. Про “я поруч” — і цього достатньо.

Аромат, який обіймає міцно й по-дорослому. Він не про легку фліртливість, а про теплу близькість, коли поруч з тобою стає спокійніше, і світ ніби сповільнюється. У ньому є солодкість, але не “цукеркова” — радше медова, тягуча, як вечірнє світло в кімнаті, де добре мовчати разом.

Перші секунди — лаванда й м`ята. Чисто, свіже, дуже акуратно: наче щойно вийшов із душу, накинув улюблений светр і відчув, що день позаду. Ця прохолода не коле — вона заспокоює, збирає думки, робить погляд яснішим. А потім аромат тихо теплішає, ніби хтось наблизився й прошепотів щось приємне.

У серці — ваніль і бензоїн. Тут ваніль кремова, глибока, не дитяча: як ніжний десерт у гарному ресторані, де все на своєму місці. Бензоїн додає смолистого затишку — того самого відчуття “домашнього тепла”, яке не залежить від погоди. Це момент, коли аромат стає максимально душевним: хочеться вдихати його ближче, як запах коханої людини на шарфі.

А база — мед, боби тонка й тютюн — робить Elixir справжнім магнітом. Мед тут густий і золотий, тонка дає мигдально-карамельний відтінок, а тютюн — благородну димність, без різкості. Разом вони створюють шлейф, який звучить як теплий вечір, дорогий напій і спокійна впевненість. Він не кричить — він лишається, як післясмак від гарної розмови.

Це аромат для прохолоди, для вечора, для побачень і моментів, коли хочеться бути не “ефектним”, а справжнім. Le Male Elixir Collector Edition ніби каже: “Я поруч. І тобі можна розслабитися”.

Почну з того, що це не клон Maison Crivelli Oud Maracuja, це дуже цікава версія в одному напрямку з Oud Maracuja. Де маракуя власне замінена тандемом сливи та інжиру, що в купі дає той самий кислувато-солодкувато-підгнивший відтінок але з іншим настроєм, тут він більш живий та життєрадісніший за рахунок середнього блока. Так, база тут класично спрощена як і у всіх парфумів цього цінового діапазону, але в цьому і є свій плюс, вона не створює важкості та напруги, можна сміло носити весь день і щодня. Особисто мене Oud Maracuja своєю базою починає давити в останньому акті свого життя.

Ось так, якщо прив`язуватись до порівняння. Якщо ж Ви не знайомі з Oud Maracuja та розглядаєте як окремий твір то тут однозначно дуже висока похвала. Як завжди ОАЕ показують, що таке співвідношення та віддача. Тож про що цей твір?

Це аромат, який обіймає. Не голосно, не напоказ, а по-справжньому: як тепла долоня на плечі в момент, коли хочеться тиші й підтримки. У ньому є і солодка радість, і трохи дикої свободи — така суміш робить його дуже “живим” і незабутнім.

Перші хвилини — суцільне задоволення: стигла слива, чорна смородина й інжир звучать соковито, густо, ніби ти розрізаєш спілі на межі фрукти на кухні ввечері, коли вдома спокійно і світло м`яке. Це не цукеркова солодкість, а натуральна, дорога фруктова м`якоть — з легкою кислинкою, яка додає характеру.

Потім аромат відкриває серце — і там починається магія. Троянда тут не “квіткова”, а оксамитова й тепла, ревінь дає цікаву кислувату іскру, а шкіра додає тієї красивої зухвалості, ніби ти одягнув щось улюблене й відчув себе сміливішим. Саме в цей момент Art of Nature I стає дуже привабливим: він ніби натякає, що в тобі більше сили й краси, ніж ти сам чи сама інколи помічаєш.

Фінал — як довга розмова вночі, коли не хочеться, щоб вона закінчувалась. Уд, амбра й ваніль лягають теплою хвилею: смолисто, солодко, з м`яким деревним післясмаком. Шлейф близький, інтимний, але помітний — він тримається як спогад, який хочеться прокрутити ще раз.

Це унісекс, який підкреслює не стать, а настрій: чуттєвість, впевненість і трохи таємниці. Art of Nature I — для тих днів і вечорів, коли хочеться бути красивим не для когось, а для себе.

Моя рекомендація.

Це більш гіркий Xerjoff Tony Iommi Monkey Special, що додає ще більш цікавого звучання, ловлю себе на тому, що цю варіацію з більшим задоволенням вдихаю з себе. Через гірчинку тут і слива і зелень і віскі.. М-мм.. смакота. Браво, молодці, ось це попадання в десятку. Саме такою я б хотів бачити композицію зібрану на потужностях Xerjoff. Дуже знецінений клон, його ціна повинна бути на декілька порядків вище. Якщо Ви не знайомі з Xerjoff Tony Iommi то розглянувши Mysterium як окремий аромат його можна описати наступним чином, по черзі.

Початок одразу чіпляє: маракуйя дає соковитий, майже тропічний подих, бергамот додає чистого цитрусового світла, а кориця — затишного тепла, ніби щойно зайшов у кав`ярню з пряними десертами. Це дуже приємний контраст — свіжість і спеції, які не сперечаються, а красиво переплітаються. У серці аромат стає глибшим і дорослішим: ладан приносить смолисту, трохи димну атмосферу, троянда додає шляхетності (не квіткової ніжності, а саме благородного акценту), а шкіра — того самого відчуття “дорогої речі”, яка добре сидить і підкреслює характер. Фінал — найбільш душевний: пачулі, лабданум і сандал залишають теплий, амброво-деревний шлейф, який тримається близько до шкіри, але відчувається дуже привабливо. Це аромат, з яким хочеться бути ближче — не через гучність, а через тепло.

На мою думку Mysterium ідеально пасує на прохолоду, вечори, зустрічі й моменти, коли хочеться виглядати впевнено, але говорити мало. Він не грає роль — він підкреслює твою присутність. Це аромат, який звучить як теплий вечір у місті, де ліхтарі світять м`яко, а кроки стають повільнішими. У ньому є та сама чоловіча харизма без зайвого шуму: спокійна, зібрана, трохи таємнича. Рекомендую! ..доки його не переформулювали чи зняли з виробництва по запиту Xerjoff, запасайтесь!)

Аромат, який піднімає настрій так, ніби ти вийшов на вулицю після дощу, а повітря раптом стало прозорим і світлим. Він не “про статус”, він про легкість усередині — коли хочеться усміхнутися без причини й просто жити свій день красиво.

На старті бергамот, грейпфрут і мандарин звучать соковито й дзвінко, а груша додає м`якої солодкості — як ковток холодного лимонаду в спеку. Потім з`являється яблуко: чисте, хрустке, дуже свіже. Кедр підкладає спокійну деревну опору, а цвіт апельсинового дерева робить усе ніжнішим і трохи романтичним — без “квіточок”, просто з теплом. А коли аромат осідає на шкірі, він стає найбільш затишним: амбра й мускус дають відчуття чистоти та доглянутості, ваніль — ледь помітний кремовий відтінок, а амброксан залишає той самий сучасний, “дорогий” шлейф, який хочеться вдихати ближче. Turathi Electric ніби шепоче: “ти в порядку, все буде добре”.

Це ідеальний унісекс на щодень — для роботи, прогулянок, подорожей, зустрічей. Він не втомлює, не тисне, а підтримує: як улюблена пісня в навушниках, яка щоразу повертає тобі настрій.

Це аромат про теплу сміливість. Не показну, не “на ефект”, а таку, яка відчувається в погляді й у голосі, коли ти спокійно знаєш, чого хочеш.

Початок — кардамон, бергамот, лимон і ревінь — звучить як свіже повітря після дощу: іскристо, з легкою кислинкою, дуже живо. Він швидко будить, ніби збирає тебе докупи й нагадує: день може бути твоїм. Далі аромат стає ближчим і м`якшим: лаванда дає чистоту й охайність, герань — легку шляхетну гірчинку, а пачулі з кедром додають характеру й тієї “чоловічої опори”, яка не тисне, а тримає. Найдушевніше Phantom Parfum розкривається в базі — ваніль, толу бальзам і ветивер. Тут ваніль не солодка, як десерт, а тепла й оксамитова, ніби затишний светр. Толу бальзам додає смолистого затишку, а ветивер залишає чистий, трохи димний шлейф, який хочеться відчувати знову й знову.

Це ідеальний аромат для вечора, побачень і моментів, коли хочеться бути ближче — без зайвих слів. Phantom Parfum ніби шепоче: "я поруч", і від цього стає спокійно.

Це аромат, який звучить як тепла куртка в прохолодний вечір: не кричить, не демонструє силу, а просто тримає тебе в комфорті й додає тихої впевненості. У ньому є щось дуже людяне — ніби ти вже все пережив, багато зрозумів і тепер обираєш спокій, стиль і власний ритм.

Старт — кардамон, бергамот і імбир — наче перший ковток гарячого чаю з цитрусом: іскристо, пряно, з легкою “холодною” свіжістю. Він швидко збирає думки, освіжає голову і дає відчуття, що день буде під контролем. Потім приходить серце: чорна смородина додає темної ягідної терпкості, рожевий перець — м`якого тепла, а троянда — ледь відчутної шляхетності. Не “квітковості заради квітів”, а делікатної краси, яка робить аромат глибшим і цікавішим. Найдушевніше він розкривається в базі: ваніль тут не десертна, а оксамитова й спокійна — як затишний плед. Кедр дає суху чистоту, пачулі — характер і довгий, дорослий шлейф. У підсумку виходить дуже гармонійно: аромат ніби каже “я поруч” — і це відчуття тримається годинами.

Spectre Ghost особливо гарний на прохолодну погоду, ввечері або коли хочеться трохи тепла й уваги до себе. Це не про гучний комплімент, а про той момент, коли тобі комфортно в своїй шкірі — і люди це відчувають.

Для мене — це запах спокою. Ніби ти стоїш біля моря ранком, коли людей ще майже немає, хвилі дихають рівно, а в голові нарешті тихо. Він не намагається вразити — він просто повертає тебе “в норму”, у стан, де легко дихати й легко бути собою.

Початок дуже світлий: мандарин, апельсин і петітгрейн звучать як чиста свіжість, без зайвої солодкості. Далі з`являються морські водорості — і саме вони роблять Aqva таким особливим: не “душ із гелем”, а справжня морська нота, трохи солона, трохи прохолодна, жива. Лаванда додає охайності й внутрішньої зібраності, а квітка бавовни — м`якості, ніби легка біла сорочка на шкірі. У шлейфі кедр, деревні ноти, пачулі, шавлія й амбра — теплі, заземлені, але все одно чисті. Це той аромат, який підтримує у буднях: коли втомився, коли багато справ, коли хочеться виглядати свіжо й відчувати себе впевнено без зайвого пафосу.

Aqva Pour Homme — як добра звичка. Спокійна, чесна, дуже людяна. Одягнув — і ніби став трішки ближчим до моря, навіть якщо навколо бетон і шум.

Це той випадок, коли спочатку "ого що це таке не звичне", а потім "я помітив, що ніс сам тягнеться раз за разом зчитувати з себе цей аромат та заглиблюватись в його бездну відтінків", ..де основні скрипки віддано його величності натуральному Уду та його супутниці королівських кровей Таіфські троянді. Про що цей твір? Це аромат, який ніби обіймає розкішшю, але робить це бархатисто, по теплому. У ньому є відчуття свята без приводу: коли на душі тепло, а в повітрі — щось красиве й важливе, що не хочеться пояснювати словами.

Початок — альдегіди й бергамот — звучить як чисте світло: іскристо, прозоро, ніби свіжий подих ідеально випрасуваної тканини. І майже одразу з`являється головна героїня — таїфська троянда. Вона не “парфумна” й не надто солодка, а жива, оксамитова, з характером. Жасмин та іланг-іланг додають їй м`якості, як шовк на шкірі, а гвоздика й герань — тонкої пряності, від якої аромат стає чуттєвішим і ближчим. Дуже красиво тут грає лист чорної смородини: він дає легку зелену терпкість і робить композицію не нудною, а справжньою — з настроєм, з “іскрою”. І коли аромат осідає, приходить база: мускус, пачулі, ладан, уд, бензоїн, ваніль і лабданум. Вона як теплий вечірній напівморок — смолистий, трохи димний, дуже затишний. Уд не давить, а тримає опору; ваніль і бензоїн не перетворюють усе на десерт, а лише підсолоджують край, роблячи шлейф м`яким і магнетичним.

Taif Aoud — для моментів, коли хочеться відчувати себе красивою/красивим зсередини. Він не кричить “дивіться на мене” хоча і є шлейфовим, але шлейф цей в стилі всецілого знання про себе: “ти вартий(та) найкращого”. І цей голос залишається з Вами поруч надовго.

Обережно залишає слід! Аромат, який не просто "пахне дорого", а звучить так, ніби ти зайшов у тишу, оббиту оксамитом. Він про вечір, коли світло тепле, рухи повільні, а всередині — спокійна впевненість і трохи таємниці.

Початок дивує: бергамот і лимон дають чистий промінь світла, ревінь додає кислинки й живої зелені, ніби відкрили вікно на секунду — і одразу зачинили, щоб зберегти тепло. Далі приходить серце — жасмин, троянда й іланг-іланг — не “квіткова ніжність”, а шовкова розкіш. Шафран, кориця й мускатний горіх підігрівають усе це, як спеції в гарячому напої: делікатно, але дуже чуттєво. А потім починається магія бази. Уд тут не агресивний — він як темне дерево в дорогому інтер`єрі: глибокий, сухий, благородний. Шкіра додає характеру, сандал — м`якості, ваніль і білий мускус — тієї самої “тілесності”, через яку аромат хочеться вдихати ближче. Сіра амбра зшиває все в один довгий, теплий шлейф, що тримається, як спогад.

Це унісекс у найкращому сенсі: він не про “чоловіче” чи “жіноче”, а про присутність. Aoud — для особливих вечорів, для важливих зустрічей, або просто для себе, коли хочеться відчути: я вмію вибирати найкраще й не поспішаю це пояснювати.

Encre Noire Sport для мене — як коротка втеча з міста туди, де дихається вільно. Він не про гучний “спорт”, а про внутрішню легкість, коли скидаєш зайве й залишаєш тільки головне. Перші секунди — грейпфрут і бергамот: чисті, прохолодні, з тією приємною гірчинкою, що миттєво освіжає. Мускатний горіх додає тепла, ніби сонце пробивається крізь ранковий туман.

Далі приходить кипарис і лаванда — і аромат стає дуже зібраним, охайним, спокійним. У ньому є відчуття свіжовипраної футболки, вітру у відчинене вікно й тиші, яку так рідко знаходиш у буднях. Водні ноти тут не “гелеві”, а радше як холодна вода на зап`ясті — проста, чесна, приємна. А найбільше я люблю фінал: ветивер (і бурбонський, і таїтянський) дає глибину й ту саму “землю під ногами” — трохи вологу, зелену, живу. Кашемірове дерево й мускус роблять шлейф м`яким і затишним, ніби тепла куртка ввечері, коли вже прохолодно, але всередині спокійно.

Encre Noire Sport — аромат, який підтримує. Не тисне, не змагається з тобою, а тихо тримає поруч: для прогулянок, дороги, роботи, коли хочеться виглядати свіжо й відчувати себе рівно. Він про чисту голову, рівне дихання і той момент, коли нарешті стаєш “на свій лад”.

Новинка 2025. Аромат про спокійну впевненість, без показної гучності. Перші секунди — калабрійський бергамот і чистий мускус: ніби свіже повітря після дощу, коли місто стає тихішим, а всередині з`являється порядок. Він не “б`є” в ніс, а м`яко збирає думки й додає ясності.

Потім розкривається герань — благородна, трохи прохолодна, з тонкою пряністю. Вона звучить дуже по-людськи: охайно, інтелігентно, як тепла розмова, коли не треба нічого доводити. У цей момент Paradigme відчувається максимально близьким — ніби ваш особистий простір, у якому комфортно. А база — бензоїн, перуанський бальзам і гваяк — дає той самий “дорогий” післясмак: теплий, деревний, трохи смолистий, але ніжний. Шлейф не кричить, він обіймає — і саме тому запам`ятовується.

Це аромат, який хочеться носити для себе: на роботу, на важливі зустрічі, на вечірні прогулянки. Paradigme ніби нагадує: ти вже достатній, просто будь у своєму ритмі.