Коментарии пользователя __Atomick VOLETI__

Ajmal Amber Wood за оверпрайс на максималках, в плані компонентів та округлості звучання. Але Boadicea, що це? Перепробував майже усі доступні їх роботи, та й в самого в колекції біля десяти флаконів, щось не вразило нічого о крім Blue Sapphire. Невже цей бренд як висловлюються в музиці, гурт одного хіта? Щодо даної композиції то ставлю чотири зірки за збірку та компоненти, і одну знімаю за не оправдано завищену ціну, яку на мою думку сама компанія давно мала би переглянути так як даний мотив звучання застарів, років так на сім. Хоча як на мене і в пік своєї популярності сприймався досить простим.

Добре, що не взяв флакон в сліпу і спробував на роспив спочатку. Погоджуюсь з попереднім коментарем. Класичний старорежимний шипр родом з 90х, яких повно в старому люксі. Вислів "Радянська перукарня" - дуже влучно його характеризує. Зараз таке і не одягнеш в люди. Виконаний якісно як і належить Xerjoff, але ж вартість.. наче це не аби яка висока парфумерія, майстерність чи новаторство.. Як на мене він далеко не вартує тих грошей, є значно крутіші роботи на цю тему і в рази дешевші. Перед купівлею повнорозміра обов`язковий затест!

Такий собі м`ягенький Widian London. Для поціновувачів такого напрямку та тим, кого шкіряно-ягідні парфуми сверблять в мізках при тривалому використанні рекомендую спробувати цей. Paramour більш ніжно звучить, шкіра тут дуже "європейська" і на передньому плані гурманський солодкий блок. Підійде для жінок або мужчин - шанувальників м`яких відтінків в ароматах. PS. Дякую Selenar за знайомство з цікавим парфумом.

Конопля, але не випираюча, на мій погляд чистий унісекс навіть більше в жіночу сторону. Стійкість середня 5-6 годин, дифузність на витягнуту руку, через півтора години як уляжеться - шлейф інтимний. При паралельних затестах з Bois 1920 Cannabis та Cannabis Fruttata спільне знайшов лиш дуже і дуже віддалено, якщо останні про чисту дзвінку напористу коноплю яка хоч і кайфова але й не знаєш куди в люди одягти.. то Cannabis Blue це підсолоджена підкопчена "парфумерна конопля", яка вправно маскується на задніх планах, виставляючи перед собою банний евкаліпт, цитрусовість та не дуже любимий мною елемі. В цілому композиція не зачіпила рівно як і співвідношенням до ціни. Мій вибір Fruttata)

Сам по собі парфум не поганий через навіювання відомого мотиву. Але при паралельному затесті з Louis Vuitton Imagination розумієш, що це два різних аромата і що пахне кожен рівно на свої гроші. Al Haramain вже на старті випирає хімозною динею яка на мій смак не доречна в цій композиції, а далі як улягається верх, то на постійний фон виходить запах дешевого мила. Все таки дешеві мускуси які до того ж і небезпечні для здоров`я (чомусь всі про це забувають) вносять свій відбиток в звучання і ставлять будь який парфум на колію мас маркет. Що до Louis Vuitton Imagination то він як і повинен, звучить глибоко та округло, ні чого не випирає, в нього хочеться зануритись з головою, вдихаючи кожну мить цільної композиції. Можна лишень сказати - браво маестро Кавальєр!

З однієї сторони розумію, що людям хочеться мати такі парфуми і щоб не за всі гроші світу. Проте з іншої сторони я противник "дешевого відтворення" хітових композицій. Такі копії не можуть звучати цілісно без фальші та бути безпечними по компонентам. На виході ми маємо те, що краса та унікальність твору яким задумував його композитор розмивається дешевим тиражуванням клонів. Кожен другий в метро пахне "хітом" на дешевих нотах і як наслідок оригінальний твір стає банальним та швидко виходить з трендів.

Сіль, ваніль та бірюзові хвилі які розбиваються об білий піщаний берег.. Ну ви зрозуміли) ця атмосфера має бути в голові або в реальності, тоді аромат стає як пазл на своє місце. Для любителів цього напрямку дуже рекомендую, для не любителів дам пораду спробувати аромат декілька разів, прислухатись до нього коли він уляжеться. Є ефект звикання. Для тих, хто шукав в ньому як я (на основі голосування на фрагрантиці) схожість з zoologist-squid, можете не шукати, вони схожі аж ні як і ні де. Підтверджено паралельним затестом.

Вже знятість. Запах дорогого духмяного мила.. в хорошому розумінні) Мені подобається. Під певний образ та інтер`єр буде класний. Взагалі вважаю цей напрямок - непочатий край роботи, прийде час і їх почнуть допрацьовувати на сучасний лад топові нішеві бренди типу пана Рожі) До того ж настрою звучання записав би фордовські неролі портофіно, крідовський оригінальний ветівер та зелений мюглер. Все це крило просто проситься на доопрацювання по самим сучасним канонам молекулярки з присмаком холодного космосу. Вангую, що досить скоро ми щось таке побачимо.

Погоджуюсь з попередніми відгуками. Аромат крутий.. лінійний але крутий. У мене чомусь викликає флешбеки з початком-серединою 90х але не можу пригадати, що саме тоді носили з таким звучанням. Хоча може й не варто руйнувати розгадуванням. Ось наношу на руку даний парфум і відносить в ті часи, часи юності, часи сурові важкі але справжні, коли відчуття життя був справжнім, як і дружба та кохання. Ця справжність як "той самий" смак жуйки TURBO чи love is)) -більше не повторити як би не старались. Ось так і в сучасній парфумерії.. живемо в час плагіату, копій та ремейків, і все це вже десь було.. і справжність творчості як і життя тільки згадуємо за допомогою ось таких ароматів-прив`язок.

Кому за дорого і не хочеться ганятись за примарами, є альтернатива від Roja Dove - Isola Blu, трішки легший та спрощений але по звучанню все той же Oligarh.

Розбавлений Terre d Hermès за оверпрайс. Шкода, що не прислухався до схожих коментарів. Мав великі надії але отримав терру яку на сьогодні якось не тягнеться рука носити, відчувається не сучасність. По факту просто пан Рожа знов пошив всіх в дурні, як завжди запозичивши чужу ідею, допрацювавши її та поставивши цінник ікс десять.

Доповню свій відгук. Розносивши ще деякий час даний парфум сталась магія Рожа Дава (не знаю чи він так це робить чи моя свідомість), але я захотів таки мати флакончик цієї "терри". На відміну від старичка, Ізола цілком сучасна в носці, легка та дифузна. По ходу парфумер на це і розраховував, що у людей які любили колись терру але на сьогодні не носять через банальність та застарілість звучання, спрацює тригер і Ізола буде затребувана. Що до ціни, та вона кусюча для такої простенької композиції, але мабуть саме ціна грає не маловажну роль в рішенні користуватись цим парфумом у кого є така змога. Якщо б він був наприклад арабом по ціні масмаркета то ні хто й не звернув би увагу на цей парфум. А так починаєш знаходити щось гарне. 🙂

Резюме. Якщо є фінансова змога, вартує користуватись даним парфумом, він гарний та виконаний на високому рівні. А ще краще знайти знятого Олігарха, судячи з відгуків там ще якісніше звучання було.

Чудовий, я навіть скажу прекрасний і недооцінений парфум. Від початку і до кінця звучить цілістно. Його стихія не вулиця, а домашній вайб в любу пору року. Одяг білосніжний, настрій спокою та балансу. Бажано розпшикувати так, щоб він осідав половиною на тілі і половиною на одязі. Місце нанесення ідеально комірцева зона. Дуже комфортно з ним занурюватись в сон, створює атмосферу внутрішньої чистоти та виваженості.

Звучить банально та не сучасно (думка жінок, кому я давав це слухати), що правда цей розпив мені попався іншим (більш тихим та фемінним) ніж колись я тут придбав, обидва брав на кремчику в різниці в часі два три роки. Якщо перший розпив мені був унісекс та зацікавив то цей абсолютно проста та жіноча історія, це на замітку чоловікам які можливо наслухаються парф блогерів на ютюбі та потянуться замовляти в сліпу флакони. В жодному разі без затеста не рекомендую це робити, дуже велика ймовірність отримати розчарування, як це було у мене і дружини. Можливо, я допускаю, що сучасні версії дуже слабкі стали та більше фемінні, до речі і цінник на сучасні вказує на те, що виробник занизив планку.

Супер. Мені сподобався. На радість надто чоловічий!

PS. А тепер уявіть собі як би я під кожним унісексом який надто жіночий ставив негативний відгук за те що парфум не чоловічий. Як вам така об єктивність оцінювання?

Смішно, коли жінки приміряючи парфуми явно розраховані під чоловічу хімію шкіри фікають і фукають в коментарях. Loewe Plata відмінний якісно зібраний аромат з ДНК класичної хітової сімірки, проте звучить більш ніжно та округло. Ні якої хімозності не відчуваю. Стійкість вище середньої, шлейф досить хвостатий. Цікаво, що по іспанськи plata переводиться як срібло. Можливо й наше слово плата/оплата має корні звідтіля, коли розмінною монетою було срібло. Що до флакона то це окрема тема, виглядає дуже ефектно, наче срібний бочонок, одразу кидається в очі серед інших флаконів в коллекції на полиці. При своїй блискучості флакон на диво виявився не марким при використанні. Пуліверизатор як і у всіх сімірок налаштований на струйне потужне розпилення, тому потрібно бути обережним, в більшості випадків вистачає і пів пшика. Якщо переборщити то Plata в звучанні може загубити свої тонкі аспекти. На мій погляд його пора холод та вітер. На жарі та сонці парфум грубішає та скочується в монотонні дві три ноти. Для літа я б радив Loewe Natural, також як і плата якісний та недооцінений масами парфум, що з однієї сторони шкода та з іншої розумію, що шанувальники сімірки та її фланкерів це особливий тип людей з особливим стилем та тонким смаком.

Підкажіть будь ласка в чому різниця фужера від шипра?