На початку своєї парфманії купляла наосліп дуже часто. Керувалася відгуками блоггерів, парфумерних сайтів, пірамідою (найрідше, більше як напрямом аромату - квіточки, спеції, чи кірзачі з оселедцем та табаком). І виходило десь 70% вдалих - пощастило.
Купувала, ще й тому, що ненавиджу тестити парфуми в магазинах. Тут і вищезгадана битва з консультантом, і невеликий асортимент, і набрякла слизова після п ятого аромату і дуже гарний старт аромату, який феєрично трансформується через години 2 в щось немито-тваринно-жахливе.
Зараз, звичайно, простіше з цим - бо є сайти розпиву. Так, це винахід сторіччя! Бо скільки разів, отримуючи примірники зі своїми "бажанками", піднімала руки догори зі словами: "Боже, храни відливанти".
Чи купую зараз? Так, буває. Але маю для себе кілька правил, якими завжди керуюсь:
1) Можна брати по знижці популярний люкс. Не підійде - легше продати;
2) Якщо подобається флагман, у 80% випадків сподобається і фланкер (є виключення, але їх небагато, тут дуже корисні відгуки з сайтів);
3) 50 ml ідеальний варіант. Тревели і міньки не полюбляю взагалі (дорого і неестетично (краще тоді відливант). Меньше ціна за ml (ніж в 30 ml) і об"єм дозволяє все ж таки добре парфум розносити - а може зайде. Якщо вже ні - маєте ще досить велику кількість парфуму для продажу/подарунку.
Наведу вам приклади моїх покупок наосліп:
Lancome Poeme - екстрасенс найвищого рівня,
Giorgio Armani Acqua di Gioia - як корислива жінка взяла від нього найкраще, використала і продала залишки, коли набрид зі словами: "Дякую, що був зі мною",
Etro Etra Etro - ну, не вразив ти мене з першого разу, але ти досить приємний і універсальний, постій в кутку, може виправишся.
Найбільші промахи були в бюджеті
Elizabeth Arden 5th Avenue NYC Premiere ,
Salvador Dali Dalissime ,
Pani Walewska Miraculum White - все мимо, не змогли ні носити, не продати, ні подарувати.