У 19 столітті, гример і актор театру, Joseph-Albert Ponsin відкрив маленьку майстерню де ним були створені перші сухі рум яни, які спочатку використовувалися лише на сцені паризьких театрів, адже це і було метою майстра, і лише згодом цей формат косметичного продукту став використовуватися у всьому світі і до сьогодні. У 1868 році Ponsin повертається до театру, а управління майстернею передає Alexandre-Napoleon Bourjois, на честь якого пізніше було названо бренд. Саме завдяки Alexandre-Napoleon вже в 1879 році було відкрито бутик "Bourjois" і продукція бренду, зокрема новітній винахід компанії - пудра із рису "Java", стала реалізовуватись мільйонними тиражами по всьому світу. Менш ніж за двадцять років з моменту відкриття компанія розширила свй асортимент до близько 700 найменувань товарів, Згодом, серед багатьох іноваційних винаходів компанії з являться, такі буденні зараз, двостороння туш для вій і розсипчасті тіні. У 1917 році власниками компанії стають брати Wertheimer, досить неоднозначні постаті у світі парфумерї, але це зовсім інша історія. В 1924 році компанія починає співпрацю з парфумером Ernest Beaux і першим ароматом цього тандему стає аромат "Mon Parfum". В 1928 році Ernest Beaux створює квітковий "Soir de Paris", що на той час стає одним з еталонів пудрових композицій. А в 1936 році Ernest Beaux створює шипр "Kobako". Мені довелося спробувати одне з останніх орігінальних видань цього армоту - відчуття просто неописуємі: запаморочлива доза анімаліки, дубового моху і кореня ірису викликає дуже яскраві емоції. Згодом аромат було переформульоано: дубовий мох було виключено, замість кореня ірису з явилася фіалка і в результаті замість шипру ми отримали квітково-пряну композицію. Цікаво, що напрямок звучання аромату вдалося залишити максимально приближеним до первісного варіанту. Для мене неймовірно сумно, що десь півсотні ароматів створених з кінця 20-х і до початку 70-х років втрачено назавжди.