Коментарии пользователя DSPETIN

Піраміду не дивіться - вона для галочки і повністю кастрована. В цій версії до класичного A*Men додали шоколадного присмаку, пригоршню ледь цианідних мигдалевих пластівців, тонка і посилили м ятний акорд. Все, чого комусь не вистачало в Givenchy Pi, Fashion Man, або хтось засумував за давно зниклим Open White від Roger & Gallet, в повній мірі знайдуть у новому виданні Mugler.

"Коли я бачу вдалині вогники, я знаю, що це кличе мене моя Консуело" - Екзюпері. Я ніколи не літав. Я дико боюся висоти. Після моєї спроби зробити коло на "чортовому колесі" мені хотіли викликати швидку😀, та більше того - стати на табуретку для мене вже подвиг. Уві сні я частіше падаю ніж лечу і тільки Нічний політ Jacques Guerlain дарує мені ту недовгу мить відчуття присутності високо в небі де пливуть легкі хмаринки, а холодне повітря - чисте і свіже.

Я вкотре переконуюсь, що запрошення Delphine Jelk стати штатним парфумером Guerlain це перш за все неймовірна вдача для самого бренду. Вона філігранно прибрала ті пихаті порохи, котрими останні десятиліття було вкрите мляве існування компанії. І мова не тільки про недосяжну для багатьох бутікову історію. Те - що відбувається з for men лінійкою неймовірно тішить, тут і спадок набув нових барв і відносно сучасні аромати отримали свій декупаж. От і Aqua Allegoria тепер зовсім не про освіжитися літнім ранком. З одного боку це повернення до джерел звідки Delphine взяла повнотілість звучання, з іншого це зв язка нових матеріалів і трендів. Що до Nerolia Vetiver Harvest - це оберемок гілок на котрих розквітли ніжні білі квіти з пелюстками вкритими пудровим пилком, саме той аспект ветівера, що надає відчуття прохолоди і чистоти і....величезна діжка солодкого запашного липового меду. Ця композиція - море безкрайнього емоційного задоволення. Я в захваті.

Для Jean-Francois Latty, Max Gavarry і Rosendo Mateu ця композиція для Antonio Puig стала свого роду екзаменаційним іспитом. В далекому 1975 році для всіх трьох "носів" Brummel став чи не першою роботою для Парфумерного Дому таких масштабів. Це справжній олдскул - важкий, потужний, без жодного натяку на гендерні гойдалки і пошук в ньому м яких акордів деревинно-пряний аромат. Навіть в сучасній полегшеній презентації він видає свій вік. Та тим він і цікавий. Для мене то історія про залишитись на самоті, випити добрячого об єму чарку чогось надміцного і щедро политися цією ретровою красою.

Agua Brava авторства Rosendo Mateu для Antonio Puig, куди майбутній Майстер-Парфумер прийшов вчитися ремеслу в зовсім юному віці. З одного боку в цьому ароматі відчувається його поважний вік, з іншого - так пахне в сучасних Barbershop з хорошою репутацією і одразу не скажеш, що композиція створена в далекому 1968 році. Обожнюю його в спеку, є в ньому щось - що дезинфікує мізки від соціального сміття і купи негативної інформації сьогодення. Я, доречі, для себе так і не визначився з його ольфакторним напрямком, нехай буде шипрово-ароматичний фужер😀, а те - що це мій справжній релаксант я визначився однозначно.

В 1989 році Rosendo Mateu в співпраці з майстром Jean Guichard представили публіці квіткову казку про зустріч весни з літом. Тут холодні гіацинти кохаються з помаранчевими квітами календули, тут тюльпани на хрустких зелених стеблах вальсують танок з пряними чорнобривцями, тут чопрона, темна, соковита зелень рясно вкрита липовим медовим пилком, серед пагонів котрої лежать необачно зірвані вітром недостиглі плоди абрикосів. Він свіжий і одночасно м яко-пряний, він холодний і одночасно зігрітий теплим сонцем. Це справжній калейдоскоп з різнобарвних пелюсток запашних квітів і різнотрав я.

Власне для мене в цій композиції Karine Dubreuil-Sereni розповідає цікаву парфумерну історію. Аромат водночас має свою індивідуальність, з іншого боку пронизаний завуальованими тезами. Тут і вишукана стриманість звучання мигдалево-геліотропних акордів притаманна давнім роботам L.T. Piver, тут і, дещо відсторонена від інших, сучасність властива CoSTUME NATIONAL і їх фірмовим лактонно-пряним мускусам і звісно улюблені парфумером ніжні, м які пачулі і квіти, що дозволили втілити в життя бріф Lalique, а саме передати звучанням аромата яскраве і в той же час невагоме перо павича котрим прикрашений флакон парфума.

Аромат дійсно вийшов тендітним, легким, повітряним і для поціновувачів потужних композицій може стати незрозумілим, а мене якраз тішить подібна подача звучання, це мабуть один з найаристократичніших мигдалевих ароматів які мені довелося послухати.

Мрії про які я не мріяв. Я, та і впевнений що багато з нас, здебільшого проводили дні своїх відпусток у спосіб пасивного відпочинку на березі якоїсь водойми, я так точно кожного року, перепрошую, грів дупу на піску:) Чи знав я про існування Подільських Товтр? - Ні. Чи соромно мені? - Так. Мені соромно, що я взагалі майже нічого не знав про купу фантастичних місць і міст нашої країни. І от тільки нещодавно я став дізнаватися про їх існування завдяки ароматам створених Владом Зваричем. Він, як добрий чаклун, мандруючи країною помістив у флакони ольфакторні спогади про ті унікальні куточки України, щоб познайомити з ними людей і таких ледащ як я зокрема. Medobory - як же це гарно. Ти наче опиняєшся серед безкрайніх галявин з пряним, ледь гіркуватим різнотрав ям, серед квітів з восковим пелюстками, обабіч по стовбурам ялин стікає запашна смола, а з іншого боку дурманять ароматом перестиглі плоди зі сливових дерев, дим тютюну, котрим окурюють вулики приємно лоскоче носа. І мед - багато меду, якого принаймі в моєму регіоні вже не знайти - того справжнього темно-бурштинового, пряно-гірко-солодкого меду. Це справжня фієрія запахів поєднана променями яскравого сонця. Тут благоухає все - це подих радості. Чи мріяв я про Medobory? - Ні. Чи збулися мої мрії? - Так. Дякую і ще раз дякую парфумеру за цю незабутню подорож❤️

Ви знаєте як пахне білий колір? Він пахне толокою на якій безкрайнім морем квітне деревій. Він пахне розпеченим на сонці білим піском. Він пахне, щойно побілованими вапном, глиняними стінами української хатини. Він пахне кришталево-чистою холодною водою з джерела. Він пахне клоччями туману, що сховалися від вранішнього сонця серед стовбурів дерев. Він пахне щойно попрасованою лляною одежиною, з якої тільки но розчинилися в повітрі хмаринки гарячої пари. А Ви знаєте як пахне аромат "Serpanok", авторства Влада Зварича? Він пахне білим кольором. Я в захваті. Цю композицію повинен послухати кожен поціновувач парфумерії. І звичайно не можу не пишатися тим, що вітчизняний "Serpanok" став ароматом цьогорічного Milan Design Week. Браво!

Mirabelle. В небі висить яскраво-жовте коло сонця. А внизу нас зустрічає зелена крона дерева де між листя сховалися маленькі сонечки. Вони ще не стиглі, їх шкірка має зелено-терпкуватий присмак, та завдяки старанням парфумера в дію вступає машина часу і ось кульки стигнуть на наших очах, від променів сонця їх бочка набувають рожевого відтінку, від надлишку м якоті шкоринка не витримує і являє світу медовий, солодко-пряний нектар. Він настільки смачно пахне, що часом відчуваються вершково-кремові відтінки. Я обожнюю сливу Мірабель в ароматах, але тут я отримав фантастичне задоволення бо аромат присвячений саме їй, тій що увібрала в себе промені сонця.

The Truth is Out There? Так і є, але тепер ми знаємо де її шукати, вірніше ми її знайшли. Тож летимо до галактики GParfums™ на планету Alien Lover . Навколо неї кружляють крижані комети, спускаємося нижче і серед мінеральних хмар ми побачимо верхівки фантастичних м ятних дерев. Ми біля стрімкої річки обічай якої ростуть дерева з помаранчевими плодами, вони падають з гілок і розбиваючись об прозорі кришталеві каміння звільняють сік, що стікаючи у воду поспішає наповнити її яскравим, ледь гіркуватим цитрусовим ароматом. Йдемо за течією і ось ми вже коло величезного водоспаду де холодні потоки води прямують до низини, розмиваючи там берега і розкриваючи таємницю неймовірного звучання - то вода звільнила від вічної темряви землі могутні корніння ветіверу, ввібрала в себе його запах, що в туж мить об єднався з цитрусовим соком в ідеальний по красоті звучання тандем. Річка сповільнює свій хід і ми біля дзеркального озера навколо якого ростуть дерева смарагдового кольору. Вони випромінюють ледь помітний смолянистий запах, з озера димкою піднімається чаклунський ефір поєднання цитрусово-зелених акордів і де інде по гладі розходяться круги - то падають листочки з м ятних дерев. Тут пахне вічною молодістю, тут пахне вічним коханням, тут пахне щастям.

Аромат творчості Jean-Claude Ellena.

У мене аромати від Ювелірних Будинків зажди стоять на окремому щаблі. Майже у 90% випадків це буде гарно зібрана композиція і це найбезпечніша гра під назвою "купівля флакона в сліпу". Не люблю використовувати подібні епітети - але він шикарний. Для "First", як ні для якого іншого аромату, підходить совкове визначення - пахне французькими духами .

Обов язково треба мати на увазі, що залежно від концентрації, звучання аромату досить сильно відрізняється. Якщо версія Eau de Toilette досить правдиво відповідає заявленій маркетологами бренду піраміді і це альдегідно-гіацинтова історія про втілення у флаконі початку весни, коли ще не розстанув останній сніг, але вдихнувши повітря ми відчуваємо пробудження природи і ось-ось на гілках дерев почнуть з являтися перші листочки, то концентрація Eau de Parfum перевертає піраміду аромату до гори дригом і розповідає нам про осінній вечір, про світлу печаль за літніми теплими днями, це про бальзамічний пилок тичинок жовтих квітів в повітрі, про мед з прянощами розлитий на шматок деревини і шипрові відтінки та альдегідно-зелений акорд в цьому випадку тільки посилюють ці відчуття. Ну і звичайно, як будь яка гарно зібрана альдегідна композиція, цей аромат просто приголомшливо дзвинить кришталевими переливами в морозні зимні дні.

Аромат від Domitille Michalon Bertier. Композиція - один з рекордсменів по негативних відгуках на парфумерних ресурсах. Шкіряний аромат з димним ветивером і досить важкою для багатьох в сприйнятті нотою гвоздичного перцю.

Зізнаюся, що в мене теж періодично з являються гойдалки вподобання. То я його просто обожнюю, то не розумію навіщо взагалі флакон стоїть в моїй шафі. І от так гойдаючись, я розпочав третій за рахунком флакон.

Неоднозначно прийнятий публікою аромат і не дивно - для пересічного покупця це не зрозуміло, а адепти нішевого напрямку скоріше за все не знають про існування цього аромату. Мені тут єдине що не зрозуміло, так це назва, бо якраз уд тут пасе задніх. Це аромат про щойно лаковану сандалову шкатулку в якій і знаходиться головний герой. У цієї шкатулки не довге життя, бо дуже скоро олібанум починає плавитися, горіти і диміти разом із нею. А завдяки наявності в композиції ветіверу і бензоїну диму тут дуже багато. Згодом горіння стає менше і в базі аромат набуває амбрового, теплого і ледь пряного звучання. Це красиво, красиво не для всіх.

Прянощі. Я знаходжусь на боці тих хто вживає саме це слово, та не маю нічого проти "спецій", кому як зручно.

Справжньому митцю не треба багато надбань, достатньо створити те - що залишиться в пам яті поколінь. Тут саме той випадок. Легендарна Josephine Catapano і її витвір парфумерного мистецтва "Youth-Dew" для Estee Lauder. З приводу дисонансу назва\звучання, що виникає у багатьох - треба враховувати час створення композиції і історичні перепетії в світі і житті людей того періоду. У кожного своє життя, своя юність і своя роса.