Це саме нішеве звучання ірису, що я тільки чула... Він складний, по перше. По друге, в ньому є розкриття... Він і гарячий і холодний одночасно, грає на котрасті прохолодного неролі, але ваніль, певно, розігріває ірис... Це неймовірно чистий аромат завдяки незвичайному вичищеному мускусу. В спеку він досить швидко злітає, але в свіжому температурному режимі він дзвенить чистотою.
Чомусь саме цей аромат захотілось порівняти з Ірис Прада, бо сама концепція схожа. Та все ж, на мій погляд, Ірис Прада більш меланхолійний та ладанний, і в порівнянні з Rosendo Mateu трошки простіший, щоб не сказати нудний. Флакон , як і аромат, є розкішними. Єдине, що хотілося б трохи більше стійкості, але треба дати флакону відстоятись, може стане міцнішим.