Коментарии пользователя Parf_reflection

Для мене це аромат злегка підгорівших вафель просочених солоною карамеллю та посипаних дрібкою кориці. Все це на деревʼяній підложці з сандалу, який відтіняє красу аромат. Не дуже уявляю як на собі носити, бо рідко ношу гурманіку, проте гарно. Парадоксально але аромати цього бренду, ті які я носила, чим довше їх носиш тим гучніше вони стають. Цей не виключення.

Безмежно люблю цей аромат. Ірис і мʼята надають цьому аромату дуже витончену шорохуватість, а сандал додає йому глибокій спокій та чистоту. Тут не має цитрусів, але я відчуваю їх світло та оптимізм. Дуже ніжний та мʼякий сучасний аромат для любителів ірисів. Від нього є відчуття чистоти, але не надмірної і до хрускоту, а більш витонченої. New Wave для мене особисто ще на грані з гурманікою. Він схожий на кремовий квітковий десерт з ірисом, який ще не винайшли, проте обов`язково колись вигадають

Це єдиний аромат який асоціюється в мене саме з лютим. Тут не хочеться писати про ноти, хоч і для мене це аромат після якого я зрозуміла і полюбила запах лілії. Він для мене підтримка і броня, яка допомагає рухатись далі з ясним розумом та чіткою позицією. Хоч він є для мене обладунками, які захищають, в середині нього є світло та обіцянка, що врешті решт темні часі закінчаться.

Такий гарний аромат, що мені аж погано 😅 Не можу відокремити його для себе від асоціації з міцним кальяном на подвійному яблуці. Гурманський яскравий старт і багато-багато табаку. Дуже хотілося б могти його носити, але цей аромат повсюди та мені стає дурно як у задимленому барі з кальяном

OkTim, якщо людина не хоче відповідати на питання з приводу флакону, то це для мене однозначне ні… Яка б не була гарна ціна.

Але зазвичай мені трапляються такі самі парфманіяки, які тільки раді поговорити про парфуми :)

Гарним варіантом самоконтролю для мене стало не купувати нові флакони, а тільки залишки. Мене прям засмучує що я більшість парфумів ніколи не зношу до кінця :( А ще це може бути цілий квест знайти те що я хочу на вторинному ринку, тому можу вже в результаті і перехотіти та зрозуміти що не так і треба було :)

Та і відливанти це геніально, я беру по мінімуму, бо цього точно вистачить щоб зрозуміти чи треба, чи не треба та задовільнити цікавість

Взагалі, в наступному році хочу значно зменшити колекцію, бо чим більше ти цікавишся тим більше розумієш що багато парфумів можуть замінити один одного по настрою та темі :)

Як же багато асоціацій з іншими парфумами в мене виникло після тестування! Одразу скажу що тут все не так реалістично як в Etat Libre d`Orange Secretions Magnifiques, в принципі, Rammstein зробили парфум який приємно носити.

Розпочинається аромат білими квітами і тут мені було дещо нудно, але вони досить швидко поступаються не яскравому цитрусу (тут заявлений помело) з великою кількістю солі. Сіль тут на грані того щоб бути неприємною, але все ж таки не переходить її. Не яскравий та не солодкий, трохи несправжній цитрус нагадав мені Etat Libre d`Orange The Ghost In The Shell. Коли сіль зникає, то аромат стає фруктово солодким з легким відтінком солі та нагадує мені жвачку з кавуном. На цьому етапі в мене зʼявилася асоціація з Thierry Mugler Womanity , тільки там за солодкість відповідає не кавун, а лист інжиру. Ця частина сподобалась мені найбільше. Сидить аромат весь час дуже близько до шкіри та наносити його, щоб спробувати, треба однозначно на шкіру не на блоттер. Дуже цікаво спробувати парфум і в сильний холод і в спеку, бо мені здається він може бути дуже різним.

Я ніколи була на полях туберози, але якщо вони пахнуть саме так, то терміново потрібно їх відвідати! Це аромат нагадує липкий сік солодкої груші, який стікає по руках змішаний з дуже кремовим запахом квітів. Квіти для мене, за рахунок солодкості, в ароматі більш тропічні, наприклад, франжипані чи іланг іланг. Туберозу я теж впізнаю, але вона тут не головний герой.

Перше враження в мене було, цікаво, але не для мене, настільки він гучний і потужний. Проте після декількох затестів починаю розуміти його красу. Аромат точно не на кожну погоду і треба бути акуратним з кількістю нанесення. Є в ньому також щось синтетичне що робить грушу всеохопною та надмірною. Мені ще згадався Bibbi Paris Radio Child , який, як на мене, теж пахне грушами, але набагато більш мускусними та соромʼязливими.

Коли ти бачиш у назві слово кава, то в першу чергу хочеш почути міцне і гірке еспресо. Проте це самообман. В цьому ароматі ти отримуєш лише відлуння дуже розбавленої молоком кави з офісу, яку пʼєш вже просто за звичкою кожен день, а не тому що вона дуже смачна. Вся кава дуже швидко зникає, а далі залишається тільки лавандовий фужер з помірним відчуттям афтершейву.

Я на 100% згодна з попереднім коментарем, що тут є щось спільне з Yves Saint Laurent Libre , але якщо обирати між ними двома то для мене більш цікавий Libre. В Лібре більш яскравий квітковий блок і це робить його більш цікавим фужером, але водночас і жіночним. Coffee Break хоч і явний фужер, але дуже унісекс та конкретно йому це не личить. Від цього він стає безликим та безхребетним, таким до якого не цікаво повертатися знову. В сонячну осінь його приємно носити, але не більше.

Прохолодна погода та мряка це саме його час. Аромат одночасно і домашній, і затишний, і підходить для виходу в люди, коли хочеться чогось більш яскравого. Він огортає тебе повністю як тепла ковдра та треба однозначно мати міру щоб не переборщити, бо його може бути забагато. Я відчуваю в ньому міцну гіркоту, яка, чесно кажучи, в мене більше асоціюється з чаєм ніж з кавою. Однозначно в цьому фланкері є жасмин, не знаю чому згадується тільки флердоранж. Найбільше саме в цій версії мене підкупив соковитий старт екзотичних фруктів, який яскраво відтіняється його гіркою базою 💖

Гарний аромат, сподобався, особливо його солодкуватий та спецієвий янтарний старт. До аромату тільки одне питання - куди він повністю зникає, навіть насолодитись ним практично не виходить. Сидить теж дуже близько до шкіри, я його з себе зовсім не відчуваю. Амбри я особливо в ньому не знайшла тільки натяки з нею. В базі нагадав Nobile 1942 Cafe Chantan але він набагато більш деревинний в базі ніж Van Cleef.

Мій найулюбленіший аромат бренду, який пахне коктейлем негроні. Розкривається гірким апельсином та алкоголем і з часом стає більш гіркувато-травним. Далі зʼявляється гурмансько-амброва і бальзамічна база. Як на мене, він прекрасний і в теплу пору року, бо має освіжаючий ефект на старті і буде навіть ще краще в більш холодну погоду зі своєю бальзамічно амбровою базою.

Аромат про спа, де ти спочатку посидів в гарячій сауні чи хамамі, а потім релаксуєш десь на шезлонгу. На старті він більш яскравий травний і цитрусовий, потім він стає більш спокійним, медитативним та дає відчуття повного внутрішнього спокою.

Покупка наосліп і така вдала. Є аромати які йдуть поперед тебе, а є ті що стають частиною тебе. Histoires de Parfums s 1969 підкорив моє серце з першого затесту. Цей аромат ніби з часом зливається зі мною і ми стаємо одним цілим. Він не кричить і не йде попереду мене, хоч і стартує спеціями. Вони тут досить сромязливі, не на розрив, Для мене це в першу чергу кардамон в поєднанні з персиком і трояндою, яка з часом зливається зі шкірою в ледве солодкуватій базі. Якщо це дійсно улюблений аромат Анжеліни Джолі, то це прекрасно Анжеліно!

Як на мене, хоч 1969 явно заграє з темою сексуальності, але вона досить стримана і трохи ретро, що не дуже притаманну парфумам на цю тему зараз. Каву в ньому я так і не змогла знайти, хоч і хотілося. Треба було фотографувати флакон, коли я його отримала щоб знати скільки вже використано, бо рука тягнеться до цього аромату знову й знову.

Цей солоний інжир в Womanity Mugler просто звів мене з глузду. Розкривається зеленим інжирним листям, а потім зʼявляється краса у вигляді солонувато-солодкого інжиру. Саме помірно солоні ноти створюють для мене враження дуже тілесного аромату. В жару слоні ноти та інжир зʼявляться практично одразу, зараз стало прохолодніше і я чекала поки вони з`являться за зеленню десь півгодини.