Темна готична троянда... Її народження не святкували весняні промені, не оспівували птахи. Вона виросла в тіні, під густим серпанком вічної ночі, де земля насичена не водою, а спогадами і туманом, що тягнеться з глибин. Сад, у якому вона розквітла, належить стародавньому замку Графа Дракули - мовчазному свідку трагедій і пристрастей, що застигли в його холодних стінах.
Ця троянда не лагідна й не ніжна. Її краса небезпечна, наче блиск леза в місячному світлі. Її пелюстки оксамитово-чорні, з проблисками бордового кольору, наче пам`ять про вино... а може кров, що лягла колись на тканину. Вона звикла до негоди: до вітрів, які шарпають її стебла, до дощів, що змивають примарні обійми світанків, яких вона ніколи не торкалась. Її аромат - не заклик, а виклик. Він темний, солодкий, з п`янкими відтінками какао і трюфеля, що додають йому глибини. Під цим розкішним серпанком ховається гіркий шепіт пачулі, наче відголоски таємниць, які вона охороняє. І лише м`яка тепла ваніль у базі натякає: можливо, ця троянда колись була ніжнішою. Але час і темрява загартували її душу...
Це троянда, яка любить темряву не лише тому, що іншого не знала, а й тому, що навчилася знаходити в ній красу. Її життя - це вечірня балада. Вона розквітає в сутінках і живе для тих, хто цінує таємницю, шукаючи в ароматах більше, ніж просто приємність. "Noir de Noir" - це її пісня, глибока і меланхолійна, що залишає після себе незабутній слід.
Кремчик
