О, мій прекрасний парфумерний жах. Це так жахливо для мого носа, що аж прекрасно. Для мене він звучить так: стара деревʼяна скринька, що багато років стояла на горищі, покрита пилом, а всередині ніби охайно складена уся молодість старенької бабусі: тут оксамитова сукня, яку вона так берегла для чогось особливого, що й не помітила, як молодість промайнула, буси, що дарував дід, коли вони були ще юними, коробка цукерок, яку баба берегла для онуків, а вони все не приїжджали, стара книга з пильними сторінками - про кохання, адже в її часи про кохання можна було тільки пошепки, тільки зі сторінок роману. Цей аромат ніби важкі бабині спогади про минуле, про мрії, що не здійснилися, сум від самотності та неминучої старості, і все це налили у флакон.
Лячно. Важко. Шедеврально.