Є така чудова організація - АА називається, тобто анонімні алкоголіки. Ну ті, що вчаться жити радісно і без залежності. Там, у групі, ти можеш чесно розказати, як зависаєш на сайті мрії о 3 чи 4 годині ранку, чи готовий купувати омріяне навіть тоді, коли є всі підстави цього категорично не робити. Людина слабка, і шукає можливості знайти собі "куток спокою і насолоди", особливо у моменти виснаження і втоми. Як би ж ці хвилі забуття могли вирішити наші проблеми...Але, як людина з скелетами, пардон, флаконами у шафі, я розумію, і співчуваю, і радію хоча б тому, що теж належу до цього дивного племені, і ледь стрималася, щоб не коментувати щось на парфумерному сайті о 3 годині ранку...