Новые комментарии и отзывы, Кремчик 🏷️ page-139

Я чекала його більше за всі останні запуски про персики абрикоси османтуси. Але на жаль аромат не вписується в моє доісторичне уявлення про цю лінійку з Bois d`Armenie або Tonka Imperiale. Бачу його в Аква Аллегоріях. Сам аромат про інжирний нектарин, з легкою гіркуватістю, водянистий. Шкіра та терпка смородина в поєднанні з таким персиком звучить приємно. І все було б окей, якби не шлейф: простий, доглядовий, водянистий аромат дезодоранту з 90-х. На жаль. Стійкість чудова

Декілька днів не можу відірватись від нього. Просто магічний. Ніби нічого незвичного ну вишня, ну уд, але аромат вражає шлейфом. Початок фрукто-пудровий, так ніби це фіалка троянда вишня, потім дуже швидко зʼявляється уд та шкіра. Якщо вдихати зі шкіри то можна почути чітко всі заявлені ноти без проблем. А от шлеф вже складний: мʼяка вершкова деревина з фруктовим вишневим віддтінком. Аромат гучний, я б сказала навіть на грані ( сучасні надто дифузні матеріали)

Десь у 35-40 відсотків людства присутній ген, який дозволяє відчувати неприємну хімічну сполуку у капусті броколі. Для них її смак - дуже гіркий, а від запаху броколі вони аж чхають. Саме тому трапляються ситуації, коли маленька дитина плаче й навідріз відмовляється їсти броколі, кажучи, що вона гірка, а мати думає, що дитина бреше, і через її сльози та пручання усе одно змушує з`їдати броколі. Це коли в матері того гену немає, а в дитини є. Зазвичай з`ясовується, що батько або хтось з родичів дитини теж ненавидить броколі і не розуміє, як інші можуть її їсти. У мене цього гену немає, аромат та смак броколі для мене звичайні капустні й не гіркі. І з парфумами дійсно буває так само: генетичні відмінності сприйняття. Особливо гидких ароматів для мене немає, але помічаю, що толерую індол, індольний жасмін сильніше, ніж більшість. Більшості там чуються котики або туалет, а я навіть найгучніший жасмін люблю. Мабуть, мій ніс генетично менш схильний розпізнавати індол.

Інколи наношу, але не на себе, а на рушник, що висить на спинці ліжка. Помічаю, що коли спиш серед аромату парфуму - сни яскравіші, і краще їх пам`ятаєш після пробудження.

Парфум доволі стійкий. Я зрозуміла що мені він нагадує, басейн. А саме величезне скупчення води, знезараженої. Після півгодини басейн зникає, парфуми стають м`якішими і приємнішими. Хоч це і не фаворити для мого носа, але цілком ок. На тверду четвірку

Я дуже пізно познайомилася з туалетною водою. Роками насолоджувалася парфумами, але коли почула дивний аромат від сусідки по маршрутці і дізналася, що це Paloma, була вражена. Це ніби дві версії діви - чорнявка, пристрасна і нестримна ( парфум) , і білявка, ніжна і зваблива( туалетка). Тепер люблю обох.

Дякую Вам, така цікава і тепла стаття) Люблю запах акації, бо нагадує мені літо в дитинстві на березі Десни, а також надихає і вселяє позитив. А ось недавно побачила одеколон Гвоздика і купила як відлякувач комарів, бо теж з дитинства такий приємний для мене запах плюс не дуже люблю сучасні засоби

Отримала новий відливант і відчула значну різницю у звучанні - більше фруктовості, менше удовості. Не скажу, що мені так пасує більше. В котрий раз розумію, що марна справа описати аромат і прийти до спільного знаменника- кожного разу нові комбінації і якість інгредієнтів накладаються на умови транспортування і зберігання, плюс кліматичні умови регіону проживання - вологість, температура за бортом, хімія тіла... Ось і маємо дивний розкид реакцій і описів парфуму. Це всеодно що описати кішку у темній кімнаті ( хтось намацав вуха, а хтось хвіст).

Ваніль та димна тліюча деревина і трохи землистості. Цікава ольфакторна пригода. Мені звучить артизанально, ваніль та дим звучать паралельно, не цільно. Цікавіший для мене за By the fireplace, але останній все ж здається більш носибельним.

На 100% згодна з попереднім коментарем. Квітів немає, профіль втомив, більш чоловічий. Солодка деревина та спеції. Стійкий та гучний, але є стійкіші та гучніші 🙂

Амбродерево. Його настільки багато, що більш нічого не відчуваю. Відмити неможливо. Оре і випалює рецептори. Зараз таких амбр мільйон, можна підібрати більш френдлі. На третій день після розпилення від картонної коробочки з пробником запахло нарешті солодкуватою амброю зі шкірою, табаком та анімалікою, ну і амбродерево нікуди не поділось, просто стихло трохи.

Саме так пах журнал `Наталі` за грудень 1997 року. У середині була реклама Hugo Boss - чоловічого `Hugo` і жіночого `Hugo Woman`. Сторінка була помазана з обох боків. То була якась магія...😍Цей журнал пах ще років 8! У наступні роки коли я пробувала ці два Hugo вже не було того дива. І ось випадково знайшла оту новорічну комбінацію.. Тут поєднано 2 парфума водночас - чоловічий `Hugo` і жіночий `Hugo Woman`...Про стійкість казати не буду, всі речі пахнуть святом..

Гарний допис) мені віддзеркалило про відгуки на парфуми, і цей підсвідомий потяг бути частиною групи шанувальників аромату)

Однак - гормональний фон, настрій, сезон, погода, навіть вологість повітря з нішевими парфумами часто мають вирішальне значення, чи стане парфум любимчиком чи кошмаром) в мене так було наприклад з Tom Ford White Musk Collection White Suede , на початку любов любовна, хотілося купатись в ньому, потім захопилась іншими, і десь за рік-два повернулась до Форда, який зненацька розкрився котячими лотками... І цей парфум один з багатьох, які в різні дні тижня (!!!) звучать діаметрально по-різному) перетворюючи кожен ранок на квест "Знайти 3-5 тих, які хочу на сьогодні, і серед них виокремити той, який ще й гарно розкриється"

цей аромат це йогурт з маракуї, дуже літній і життєрадісний і жіночний, в міру солодкий

У мене такий самий спогад про бабусю щодо картоплі в мундирах. Я і зараз, коли її відварюю, потім солю і поливаю запашною олійкою, і так мені смакує, як в дитинстві, ті самі милі спогади тих часів. А ще я помітила, що я ніколи не вдихала аромат квітучого каштану, липи, чубушника та троянди, а зараз йду вулицями та намагаюся нанюхати ці аромати, тому що вони навіюють приємні спогади знову ж таки з дитинства та юності. Останні дні школи - каштани цвітуть, перше вересня - каштани вже падають на голову😂 Так, з часом відношення до ароматів може змінитися. Те, що колись здавалося звичайним або відштовхуючим, з часом може стати найдорожчим та улюбленим.

Дуже мінеральна, навіть синтетична історія. В цій композиції є щось неживе, щось поза цим світом. Однозначно цікавий досвід, бо, це мабуть перший аромат, що викликав у мене тривожні асоціації, щось таке навіть апокаліптичне. Це дуже витончена робота з точки зору майстерності, але поки не розумію, як і куди цей шедевр носити. Також не можу досі зрозуміти, чи подобається він мені, чи ні, бо аромат і відштовхує і притягує однозначно. Холодний, але якимось неживим холодом, металічно-озоновий, десь в середині справді нагадує вологий порох, шлейфовий, стійкий, на Ганімед мені абсолютно не схожий.

Мій парадокс із ним у тому, що перше враження "це неможливо носити". А тепер - фаворит вечірніх прогулянок. На відкритому повітрі звучить приємно. У близькому контакті свердлить мозок своєю монотонністю... Жовто-квітковий, дуже іланговий, із медоносними відтінками. Згодом мутує в синтетичний флердоранж. Всередині нектарна солодкість, пилок, сонячне тепло. Простий аромат, не запам`ятовується.

Зелений ладан. Хвойні смоли, трав`яна гіркота з ніжно-жовтими квітами - точний, складний початок. Аромат побудований тонко й геніально, можна вловити відтінки зеленого горошку, стебел нарциса, навіть смолистих тополиних бруньок і липкого листя. Поступово структура змінюється, все переходить у геліотропно-ванільну пудру, змішану з ладанним пилом. База тепла, шоколадно-бальзамічна, м`яка і трохи затінена. Це універсальний парф: поза статтю, віком і географією. Складний, але носибельний. Впевнено тримається між природною дикістю та внутрішнім спокоєм.

Типовий гурманський люкс у бюджетному виконанні. Солодкий, ванільно-терпкий старт швидко переходить у пудровість. Згодом у базі з`являються впізнавані ноти Black Opium. При цьому звучить м`якше, простіше. Не здивує, але ж для щоденного використання, комусь може бути цілком носибельним.

Нетиповий Мемо. Плотний квітковий букет, збризнутий цитрусами. Не чую туберозу і для мене це на краще. Не назвала би його ніжним, він мені досить гучний та насичений, але точно жіночий. До речі, завдяки цьому красеню тепер знаю, що тагеті то чорнобривці) о як))