Раніше я час від часу купувала парфуми, але завжди була не впевнена, чи правильно я їх обираю, бо вони загалом швидко набридали і здавались мені доволі скучними. Я думала, що погано знаюсь на парфумерії і обираю щось занадто солодке і нетипове для мого віку. Пам ятаю, хтось з родичів дивувався, що мені подобався якийсь з лінійки Dior Poison, Noa Cacharel та Hypnose Lanvin, це здавалось дивним для юної дівчини. Потім довгий час у мене був лише одні парфуми Eclat від Lanvin, подаровані мені коханим. Ми були студентами і то були парфуми якраз на наш бюджет. Я не відчувала їх на собі, але отримувала багато компліментів, на відміну від усіх попередніх парфумів, про які від оточення не було жодних відгуків. Але разом з тим мені хотілось знайти той аромат, який наче був створений для мене і який би відчувала і я сама. Іноді на вулиці вдихала шлейф чиїхось парфумів, заздрила і гадки не мала, як же віднайти свої. Якось восени я поїхала в гості до друзів та сестер за кордон. В автобусі зі Львова до Варшави чомусь стала мріяти, що в аеропорту в duty free знайду собі нові парфуми, і подумки попросила когось невидимого, щоб підказав і допоміг знайти «саме ті» парфуми. Я швидко про це забула, як і про те, що коли ми з подругами прогулювались одним з парків Варшави, вони розпитували мене про мій подальший маршрут (а я мала далі летіти в Німеччину, Кельн), і одна з дівчат наполегливо радила мені завітати в кілька музеїв в Кельні - в музей шоколаду та до музею парфумерії. Незадовго до подорожі, купуючи авіаквитки, я роздумувала над тим, чому німецька назва міста Köln англійською звучить як Cologne. Навіть почитала якісь статті в інтернеті стосовно цього, та і забула про це.
В Кельні про музеї я так і не згадала, але сталось так, що я заглянула в Douglas на залізничному вокзалі. Відчуваючись трохи ніяково, не знала, що спробувати, понюхала кілька флаконів, нічого не встигла зрозуміти про аромати, і вже думала покидати крамницю, аж раптом побачила Noa Cacharel. Я понюхала флакончик, пригадала цей спокійний затишний аромат, про себе подумала, який же він ніжний, і в цей момент вирішила придбати цю круглу пляшечку з перлинкою всередині і не зважати на те, що багато хто вважає його старомодним. Також я привезла з цієї подорожі ще два аромати, які спробувала на собі, коли була в гостях. Коли я поверталась додому, в duty free зайшла в парфумерну крамницю, в новому пориві щось знайти, і, як і зазвичай, не знала, що шукаю і як шукати. Аж раптом мою увагу привернув прекрасний флакончик Narciso Poudree. Він викликав асоціації з чимось солодким і вершковим, і рука сама потягнулась до нього, і я нанесла аромат на волосся. Це було пізно ввечері, мені було трохи сумно закінчувати подорож. А на ранок, прокинувшись в готелі, я була здивована післясмаком цих парфумів на своєму волоссі. Десь через місяць я не витримала і замовила Poudree, хоча він здавався гучним, надто яскравим, не на кожен день, і не схожим на те, до чого я звикла.
Я почала цікавитись парфумами, дивитись відеовідгуки парфумерних блогерів, ходила в Broсard, де закохалась в Narciso Rodriguez Musc Noir, і замовила "всліпу" ще кілька ароматів цього бренду... Я вже навіть почала трошки турбуватись, чи не одержимість це.
Аж якось вранці мій погляд впав на одеколон мого чоловіка, який я до того бачила мільйон разів. Але цього разу я побачила його в іншому світлі. Eau de Сologne. COLOGNE... І я раптом згадала, що це словосполучення перекладається як "Кельнська вода" (німецькою «Kölnish Wasser»), хоча для мене це завжди був просто одеколон, нічим не примітний. Я ніколи не замислювалась, що це три слова, які звучать одним звичним для нас і навіть дещо скучним словом "одеколон". Можливо, це надто романтично чи надумано, але в цей момент картинка склалась в моїй голові: я дуже хотіла знайти "свої" парфуми і подумки попросила про це тоді в автобусі, а далі я мала відвідати Кельн, місто, яке так любив парфумер італійського походження Йоганн Марія Фаріна, і на честь якого назвав парфуми. Місто Cologne, де народився цей знаменитий одеколон, виконало моє прохання, відчинивши мені двері в світ парфумерії, коли я дозволила собі купити Noa, не зважаючи на чужі враженням про цей аромат. В мене перехопило подих від цього чудового усвідомлення. Все це не просто так!...
А я далі дізналась, що можна купувати пробники на shafa, makeup, а потім колега розказала, що існують розпиви парфумерії, і ця хвиля накрила мене, і досі ніяк не відпускає. Вивчаю все нові аромати, у моїх рідних вже теж купа пробників, можливо, це таки манія, і вона заразна. Хай там як, але це дуже приємно і цікаво. І ось я тут - нещодавно уважніше розгледіла сайт Kremchik (та це ж скарб!), і хоча зареєстрована тут з зими, заглибилась в цю прекрасну спільноту тільки нещодавно і навіть збираюсь ділитись своїми парфумами, готую фото і описи, щоб виставити на вітрину деякі аромати і відливанти 😊
Кремчик
