Є люди, які приходять у наше життя просто як знайомі. Спочатку це звичайна розмова, спільний інтерес. А з часом помічаєш, що ця людина непомітно відкрила тобі щось нове — і в самому світі, і в собі. Для мене такою людиною стала Оксана!
Ми знайомі багато років. Свого часу саме вона пробудила в мені справжнє захоплення парфумами, розповідаючи про парфумерні бренди та авторів парфумерних шедеврів — вона вчила мене їх розуміти, розрізняти. І це, мабуть, найважливіше, чого можна навчити людину, яка цікавиться парфумерією. У неї величезний життєвий досвід і дуже глибокі знання про парфуми. Вона багато років працювала в одному з парфумерних магазинів нашого міста і по-справжньому любила свою роботу. Але її знання ніколи не були схожими на суху енциклопедію. Вона відчуває аромат цілісно — його характер, настрій, поведінку на шкірі, те, що він може сказати про людину і навіть те, який емоційний стан зараз у того, хто його слухає.
Оксана з тих людей, які вміють відчувати більше, ніж сказано словами. Добре розуміє людей, помічає їхній настрій, відчуває, коли варто щось сказати, а коли краще просто залишитися поруч. У спілкуванні з нею немає поспіху чи бажання нав`язати свою думку — вона слухає, думає і тільки потім говорить. Мабуть, саме ця внутрішня уважність та чуттєвість допомагає їй так само тонко сприймати природу: квіти, рослини, їхні відтінки, запахи й ту справжність, яку не завжди можна пояснити словами. Мабуть, саме тому їй особливо близькі натуральність і справжність у парфумерії. Їй цікаві не красиві флакони та гучні назви, а характер парфумерної композиції. Їй подобається знаходити рідкісні парфумерні шедеври, у яких є власне обличчя, своя історія і своя внутрішня логіка. Також на протязі багатьох років вона у пошуку того ідеального… того справжнього… Піона, Гіацинта, Гарденії... Як на мене пошук ароматів, та моменти першого відкриття омріяного флакона, роблять її щасливою!
За ці роки ми не раз обмінювалися парфумами. Для мене це завжди було маленьким відкриттям: вона знайомила мене з тим, чого я ще не знав, а я, у свою чергу, міг поділитися з нею чимось своїм. У цьому є особлива форма дружби — коли ви даруєте одне одному не просто флакон чи відливант, а можливість відкрити нове.
Одного разу під час нашої чергової розмови про парфуми вона запропонувала мені зіграти в «гру ароматів». Вона пронумерувала одинадцять парфумерних зразків. Я не знав ні назв ароматів, ні брендів. Мені потрібно було просто слухати їх і описувати те, що я відчуваю. Без підказок, без попередньої інформації, без можливості зачепитися за знайому назву.
Мені ця ідея сподобалася…. Я почав один за одним тестувати аромати, намагаючись не думати про те, що це може бути і кому належить. Цього разу потрібно було довіритися тільки власному сприйняттю.
Першим був Come la Luna Bois 1920 — прохолодний, загадковий, дуже делікатний у своїй подачі. У ньому відчувалася тиха елегантність і якась особлива стриманість.
Потім — Animale Animale. Зовсім інший характер: сміливий, чуттєвий, темпераментний, із помітною індивідуальністю. Йому не потрібно було докладати зусиль, щоб залишити після себе враження...
Jean-Louis Scherrer Eau відкрився для мене зеленою, витонченою французькою елегантністю. Дуже добре зібраний аромат, у якому відчувалася стара парфумерна школа, що не потребує зайвих пояснень .
Після нього був Mon Parfum Paloma Picasso — насичений, темний, пристрасний шипр із сильним характером. У ньому відчувалася впевненість і та безкомпромісність, яку сьогодні не так часто зустрінеш у парфумерії.
Grès Cabochard Eau de Parfum 2019 привернув мене своєю шкіряною, сухою, зеленою стороною. Це аромат із характером, у якому добре відчувається спадкоємність класичної шипрової традиції, а також прийшло розуміння того, що мені потрібен цілий флакон цієї краси!
Revlon Jontue був зовсім іншим — м`якшим, теплішим, жіночнішим. У ньому була певна ностальгійність, але без відчуття ретровості. Просто інша манера що говорить про жіночність.
Taylor of London Chique здався мені грайливим і дуже характерним. У ньому було те ретро-звучання, яке не намагається пристосуватися до сучасної моди.
Leather Jardin Zara показав мені шкіру вже з іншого боку — сучаснішого, більш сухого й фактурного. Це був зовсім інший прочитаний мною характер шипрів шкіряної теми.
Потім був Coriandre Jean Couturier — зелений, пряний, сухуватий, із відчуттям трав і живої рослинності. У ньому особливо добре відчувалася та природність, яку моя подруга так цінує в ароматах.
Sisley Eau du Soir відкрився як дуже вишуканий і складний аромат. У ньому була стриманість, зрілість і відчуття бездоганно вибудуваної композиції.
І останнім був Clinique Aromatics Elixir. Він виявився зовсім особливим — густим, зеленим, квітковим, гіркуватим, смолистим і дуже впізнаваним. Аромат унікальний та не губиться серед інших шипрових парфумерних композицій .
Після тестування ароматів, ми почали їх обговорювати і то було найцікавіше ))). Оксана називала кожен аромат, розповідала про нього, і ми порівнювали мої відчуття з тим, що насправді стояло переді мною. Я слухав її пояснення, повертався до блотерів і знову вдихав кожен аромат уже з новим розумінням. Ця гра стала для мене набагато більшим досвідом, ніж я очікував.
Я відкрив для себе цілий пласт парфумерії, на який раніше дивився дещо скептично. Деякі аромати, які я майже не помічав, раптом відкрилися зовсім по іншому, та навіть стали улюбленими. Не очікувано, але шипрові аромати для мене стали важливим відкриттям. Я почав чути в них не просто окремі ноти, а структуру, характер, баланс, ту своєрідну напругу між зеленню, квітами, деревиною, шкірою, прянощами й гіркуватістю. Це дійсно був урок вартий зусиль.
Взагалі я люблю відкривати в парфумерії те, чого раніше не знав саме тому для мене це має велике значення. У світі ароматів завжди залишається щось невідоме. Новий бренд, старий флакон, забутий аромат, несподівана нота, композиція, яку раніше не розумів, а одного дня раптом почув зовсім інакше. Іноді ці відкриття наповнюють моє життя сенсом. За це я особливо вдячний Оксані. Я давно сприймаю її не просто як подругу, яка добре знається на парфумах. Для мене вона — справжній учитель у світі парфумерії, мій гуру. Я легко можу уявити її викладачем у школі парфумерного мистецтва. Не тому, що вона знає напам`ять величезну кількість назв чи парфумерних пірамід. А тому, що вона вміє робити значно складнішу річ — навчати відчувати парфуми. Вона вміє розповідати так, що хочеться слухати. Вміє ділитися знаннями, не ставлячи себе вище за співрозмовника. Вміє відчути емоційний стан людини й зрозуміти, коли потрібно пояснити, а коли краще просто дати можливість самому знайти відповідь. А найцінніше те що, вона не втратила себе.
Вона багато чого пережила-розчарування, біль, тривога, зрада. Були речі, які могли б зробити людину жорсткішою, байдужішою, недовірливою. Але цього не сталося. Вона залишилася доброю, порядною і чесною людиною. З великим серцем. Зі своєю мудрістю, чуттєвістю і дивовижною здатністю бачити красу там, де інші можуть її не помітити. І вона так любить життя… Можливо, саме тому вона так добре відчуває парфуми. Бо щоб по-справжньому почути аромат, недостатньо просто мати хороший нюх. Потрібно вміти помічати деталі, пам`ятати, відчувати, розрізняти настрій, бути уважним до світу. Потрібно залишатися живим усередині. Тому я думаю про неї саме так.
Вона закохана в парфуми. Але ще більше — в життя. А я вдячний долі за те, що багато років тому Оксана відкрила мені цей чарівний світ і навчила не просто користуватися ароматами, а ще і слухати їх.
Telegram
Google News