У жовтні, на Самайн, ми шукали парфуми, з якими було б добре зустріти завершення річного циклу й початок нового року за давнім кельтським укладом. Дякую всім, хто взяв участь в обговоренні! Відкрила для себе багато нового і про «чаклунські» аромати, і взагалі.
Сьогодні ще одна важлива віха - Йоль - коли давні германці відзначали завершення старого кола, початок нового року та зародження нового життя. День зимового сонцестояння - найтемніша доба року, після якої світло повертається до нас і день починає зростати. Кажуть, що в моменти таких астрономічних і сезонних переходів межа між світами стає тоншою, ми проходимо межовий стан між світлом і темрявою, відомим і невідомим, життям і небуттям. І саме в цей час наші думки й бажання набувають особливої сили. Час спілкування зі всесвітом. Як це робити - купа порад в інтернеті.
Але, ось що подумалось - а не продовжити нам цю традицію пошуку ароматів, з якими було би добре відпустити у всесвіт думки? Саме ті, які варто відпускати у всесвіт, які варті того, аби всесвіт їх почув.
Йду вибирати парфум.
Пшик-пшик, і ...
Крапля на шкіру, аромат в повітрі.
Лети, моя мріє, за місячним світлом,
За сонячним вітром, на крилах надії,
За обрій, у всесвіт, лети, моя мріє.
І повертайся в думки, слова, дії.
Я так бажаю. Так буде. Я вірю.

