Кремчик
Сьогодні разом із вами хотіла б трошки розібратися з одним із найпопулярніших представників амбро-дерева, справжнім феноменом (як в хорошому, так і не дуже сенсі) сучасної парфумерії - амброценідом. Що це за звір і чому всі його бояться, а хто не боїться, той поливається ним так, ніби намагається потруїти всіх оточуючих? Поділюся власними знаннями, можливо не надто глибокими та не зовсім науковими, тож буду щиро вдячна за доповнення від знавців!
Амброценід - це саме та парфумерна бяка речовина (структурний ізомер амберкеталя, якщо вам це про щось скаже), що міститься майже у кожному ароматі Tiziana Terenzi та й у більшості сучасних парфумів теж. Але саме завдяки Kirke амброценід став упізнаваним, дуже популярним і одночасно ненависним. Багато хто називає його "мускус Теренці", однак це взагалі не мускус. Це представник амбро-деревних нот, який має дуже дивний аромат підгнившого дерева та немитого тіла з металевими або пильними аспектами. Хоча це більше ніж запах - це саме відчуття! Відчуття свербіння в носі, яке ніби зводить з розуму!
Не всі його чують саме так, як я описала вище, інакше ну хто б створював ці парфуми, тим більше купував і з таким задоволенням носив… Насправді амброценід додається в парфумерну формулу зовсім не для того, щоб пахнути власною персоною, а скоріше для того, щоб парфумерна композиція пахла, ні, ПАХЛА! Безкінечно довго та нестерпно голосно, лишаючи по собі трупи нещасних потерпілих здоровенний шлейф. Саме з огляду на запит на стійкість в останні (постковідні) роки амброценід і набув небувалої популярності.
"Амброценід - це "Віагра" серед амбро-деревних нот у парфумерії" - Моріс Русель.
Вважається, що Моріс Русель був першим, хто зробив фокус із передозуванням амброценіду в ароматі Burning Hot Avon. Хоча це лише дитяча забавка в порівнянні із сучасними амброценідними ароматами та з його ж Uncut Gem для Frederic Malle, який взагалі побудований навколо амброценіду. Свого роду спроба огранити цей неогранований дорогоцінний камінчик. Від знайомства з ним власне я задоволення не отримала, але майстерність Моріса Руселя оцінила. Це саме той випадок, коли амброценід став чарівною паличкою в руках парфумера.
Тож, що не так з амброценідом? Якщо його роль - підсилювати парфумерну композицію і дарувати їй безсмертя, то чому амброценід верещить на мене (і не на мене одну) так завзято, що окрім нього я не чую жодної іншої ноти з піраміди аромату?
Відповідь звісно в гіперчутливості до цієї конкретної ноти, а також у зміні нюхових рецепторів після ковіду, та це все дуже індивідуально. А от що стосується абсолютно всіх - так це сильно виражений тригемінальний ефект амброценіду, тобто його властивість впливати не лише на нюхові рецептори, а й на тригемінальний (трійчастий або п`ятий черепний) нерв, який відповідає за відчуття "поколювання", "прохолоди" чи "пекучості" в носі та на обличчі. Тригемінальний нерв іннервує слизову носа, рота, очей і частину шкіри обличчя. Саме він "відчуває" ментол, евкаліпт як холод, а спирт, ацетон як сухість, свербіж.
Тож вдихаючи амброценід, ви можете відчути лоскіт, дискомфорт, тиск, навіть біль або ж відчуття задухи. Щільність тригемінальних рецепторів у слизовій може відрізнятися. Гіперчутливі вони зазвичай у людей зі схильністю до алергій, риніту, мігреней. Також запальні процеси ЛОР-органів, сухість слизової, куріння знижують поріг реакції, тому навіть невелика доза амброценіду здається надто пекучою. І ще! У тих, хто часто контактує з ароматами, нерв може бути підроздратований і тому ефект амброценіду на нього посилюється. Виробнича травма! 
Окрім ароматів Terenzi , Nasomatto, Xerjoff тощо де ще можна зустріти цього монстрика? Та наразі майже всюди. Я якось зайшла в парфумерний магазин, побачила новий для себе бренд Pernoire і вирішила перенюхати все, що було представлено… На третьому ароматі я зрозуміла, що ще пару вдихів, і доведеться викликати швидку!
Насправді легше сказати, де я не зустрічала амброценід. Поклавши руку на серце, з упевненістю на 100% можу назвати тільки Guerlain і Chanel. При цьому впевнена, що вони теж використовують амбро-деревні речовини, просто не перегинають палицю, бо з повагою ставляться до своїх клієнтів та їх оточення.
Крім того амброценід - не єдиний амбро-деревний матеріал, який "виносить" мозок в сучасній парфумерії. Сюди ж сміливо можна віднести амброксан, Iso E Super, кашмеран та інші. У кожного з нас поріг сприйняття тих чи інших амбро-дерев буде різним.
Чому вони такі популярні? Ясно, щоб досягти тої гучності та стійкості, що формує запит середнього споживача, який пережив постковідну аносмію, але й без неї завжди вважав, що гучність і стійкість - найважливіші критерії якості, і це насправді сумно. Kirke, Baccarat Rouge 540, Fleur Narcotique, Ganymede - це лише вісники апокаліпсису. У певний момент гра в задоволення суспільного запиту зайшла задалеко і в публічних місцях тепер важкувато дихати. На жаль, школа Жан-Клода Еллена не може змагатися із голосними, карколомними шлейфами, хоча, ніде правди діти, Еллена також використовує амброценід, просто не ллє його в парфуми як з відра.
А які у вас склалися стосунки із амброценідом? Або іншими АДами (амбро-деревні матеріали скорочено називають АД, і не кажіть, що це не справедливо)? Буду вдячна за відгуки!
Google News