Урочисті парфуми

Які парфуми ви одягаєте в особливі моменти свого життя, знаменні дати, зокрема на свята, урочистості? Чи є у вашому гардеробі аромати, які заслуговують на вихід в люди тільки за наявності виняткової нагоди? Такі, що створюють відчуття свята навіть у звичайний буденний день?

Тема звісно дуже суб`єктивна, як і майже всі теми, які ми тут обговорюємо, але тому й цікава, адже маю надію почути багато різних надихаючих думок. Спершу поділюся своїм списком знаменних ароматів.

У ньому є як власне урочисті парфуми, які в силу свого звучання вимагають приурочення важливій події, так і парфуми, які стали особливими для мене з огляду на важливі події мого життя.

Щодо власне урочистих парфумів, тут я буду певно дещо банальною. В моєму списку в основному класика та ретро. Такі аромати називають зрілими, хоча як на мене у парфумів немає віку, водночас характер у них дійсно непростий. Тому вони у списку!

Першим на думку спадає Chanel Coco. Це парфуми моєї мами, та не тому вони урочисті. Погодьтеся, Chanel Coco - свого роду легенда, аромат культовий і видатний. Шедевр народився 40 років назад, але не можу сказати, що його звучання застаріле. Якість, розкриття, шлейф… композиція воістину складна, багатогранна та збалансована. Аромат дуже вимогливий, він ніби вимагає бути шикарною, бездоганною, ідеальною. Саме так на мою думку має пахнути дорого вбрана леді із загадковим поглядом на, скажімо, новорічному балу.

Chanel Coco класифікується як східний, пряний, амбровий. Втім для мене тут солює троянда, всі інші пряні, бальзамічні та квіткові ноти вигадливо сплітаються у її шикарну мереживну сукню, яку цибетин огортає хутровим манто, підсилюючи тепло і глибину аромату.

Другим у моєму списку йде шипр також із 80-х років минулого сторіччя - La Perla La Perla. Це перший аромат, що було створено італійським брендом жіночої білизни. Ставку зробили на популярний тогочас трав`янисто-моховий тренд.

На ці парфуми я натрапила, коли шукала вже знятий Lancome Magie Noire. Це звісно не одне і теж, і мені, на той час 18-річній дівчинці, La Perla сподобався більше, все-таки цей шипр не такий зубатий, як його попередники та зрештою сучасники. Однак, аромат здався вельми урочистим та вибагливим. Це враження збереглося крізь роки й до тепер. Тож La Perla посідає своє законне місце в моєму списку.

Парфум пережив перевипуск у 2011 році та наразі є занятістю.

Щодо самого аромату, то він пʼянкий, густий і дуже шлейфовий. Спершу колеться бергамотом з коріандром, в серці зачаровує кришталевою трояндою з квітковими та амбровими акцентами, але що мені подобається найбільше - це база! Вона пудрово-сандалова, солодкувата. Коли гіркота моху та пачулі відступає, квіти зливаються в щось єдине, але фонове, і довго-довго на шкірі звучить саме базовий акорд. Із закоханості у цю базу, до речі, почалася моя подорож світом парфумерії (шукала я парфуми, які б одразу пахли таким насиченим пудрово-деревним сандалом).

Із сучасних парфумів власне урочистим я би назвала Guerlain Joyeuse Tubereuse. Цей аромат мені найважче всього описувати, він не схожий ні на що (суб`єктивно, звісно, але щиро). На мою думку це найрозкішніший квітковий аромат у світі. «Дорого-багато» як раз про нього. Для мене Joyeuse Tubereuse не тільки не на кожен день, а саме для особливих подій.

Нехай назва не вводить вас в оману, туберозу ви тут не знайдете, незвичну хіба що. Аромат про зелену пудру, про медовий пилок, який розвіює свіжий подих весняного вітру. Це дуже абстрактне відчуття білих квітів, ванілі (чи скоріше герлінаду), сандалу. Доводиться сильно напружувати уяву, щоб виокремити конкретні ноти. Тому не раджу. Просто одягніть і насолоджуйтеся святом, який дарує Життєрадісна Тубероза від Герлен.

Ванільні аромати я майже ніколи не сприймала серйозно, розцінювала скоріше як затишні, навіть домашні, але Mona di Orio Vanille вщент розтрощила мій стереотип. Ця ваніль дійсно урочиста, багата та вимоглива, а тому вона теж потрапила у список.

З перших нот збивають з глузду такі голосні та виразні ноти гвоздики, цедри, рому, що на певний час здається, ніби ванілі зовсім не поклали. Але згодом з ароматом відбувається неймовірна метаморфоза, і за це я так сильно його люблю - не втрачаючи характеру, який створили спеції й алкоголь, розстеливши червону доріжку головній зірці шоу, аромат раптом стає округлим, оксамитовим, і на сцену виходить ваніль. Вона сувора, хоча й тепла, трішки димна, але все одно солодка. Це дійсно ванільний еліксир, а не якісь там цукрові чи вершкові замінники. Не маю нічого проти етилмальтолу, та все ж справжня краса - природна.

Елегантність у флаконі. Той випадок, коли це не рекламний салоган, а реальність.

Важливим з огляду на особисте став для мене легендарний Guerlain Shalimar - завдяки тому, хто його мені подарував. Все як у легенді про кохання Шах Джахана до Мумтаз-Махал, тільки замість Тадж-Махалу та Садів кохання - дорогоцінний парфумерний еліксир, що вартує більше за всі світові архітектурні та ботанічні пам`ятки разом.

І хоча довгий період часу я вдягала Шалімар кожного дня, він не став буденним для мене. Коли я його одягаю, навіть звичайний день стає святом. Святом кохання!

Цей аромат сам по собі надзвичайно статусний та ошатний, непростий і тому не всім до смаку. Якщо і називати його ретро (рік виходу 1925, на секундочку), то це ретро, яке випередило свій час.

Східна казка починається дещо різкувато. Бергамот гірчить, цитруси колючі… та варто трошки зачекати - і аромат розливається дорогоцінним золотом амбри, троянди та жасмину, теплом ванілі, припудреної ірисом в ладанно-шкіряному огранюванні. Це пудрове блаженство створює ауру навколо та не полишає мене цілий день. Відданість і вірність - це про кохання і про Shalimar.