Кремчик
Цикл статей по слідах лекції “Парфуми під час війни та про війну” від Ксандри Осініної, парфумерної художниці, дослідниці ароматів та засновниці бренду Чар-Зілля: Тема складна, але актуальна - як змінилось сприйняття ароматів від початку повномасштабної війни, що в цей час відбувається з українською парфумерією та парфумерами. Як на події в Україні зреагувала світова парфумерна спільнота. Також я додам свої коментарі як психолог.
Зустріч поділялася на 3 частини, які перетікали одна в одну: 1) теоретична частина + знайомство з ароматичними речовинами, які прийнято використовувати для передачі відчуття тривоги та страху, а також запахів металу, крові, землі; 2) парфуми українських та світових авторів, присвячені як Україні в цілому, так і війні, композиції створені за ці два роки, бонусом спілкування про власне сприйняття ароматів та його зміни за час великої війни; 3) ми особисто послухали новий аромат "Тримайся своїх", розроблений на замовлення БФ "Уклад Схід" в обмеженому тиражі і весь прибуток від продажу йде на дрони-камікадзе!
Частина 1.
Яким був ваш досвід у перші дні війни? Чи пам`ятаєте, де ви були, що робили, кого бачили, які запахи відчували? Коли згадують про “запахи війни”, найчастіше люди розповідають саме про перші враження тих днів або ж найбільш емоційно насичені періоди. Мозок налаштований допомогти нам вижити, хоча такі стреси, як ми маємо зараз, не були в програмі останніх кількох тисяч років еволюції, тому навіть перевірені древні системи дають збій. Як наслідок, механізми, призвані допомогти адаптуватися, можуть заважати.
*Хтось пішов в ТРО і на все життя запам`ятав запах дешевої кави з цигарками на блок-посту, брудного снігу, холодної мокрої землі і асфальту. Хтось тікав з країни і пам`ять закарбувала запах бензину, дорожньої їжі, погано прибраних туалетів. Ще хтось одразу приймав участь в боях за нас і нашу країну, запам`ятав металево-солоний запах свіжої крові, холодної землі, згорілої техніки або ж запахи дезінфекторів, стерильних пов`язок, запеченої крові. Хтось переховувався і мерз у підвалах та метро з їх холодом, сирістю та мінеральністю. Набір запахів, що залишаться в пам`яті на довгі роки, індивідуальний, але об`єднує їх те, що вони будуть нагадувати про ті жахливі страшні події. Чому я говорю про це і знову нагадую такі неприємні речі? Бо те, про що вдалося розповісти, поділитися з групою тих, хто не осудить та підтримає, втрачає свою силу та владу над нами. А там і пост-травматичне зростання поряд - так, є і таке! Не ПТСР-ом єдиним.
Зазвичай люди фантазували на тему запахів війни з точки зору ситого, безпечного життя та достатку і не мали реального досвіду війни. Можливо, наші інді-парфумери - перші, хто наважився на відтворення вражень про переживання всього того болю, смутку, відчаю, страху і тепер малюють цим ароматичні картини.
*Ксандра розповіла про окремі речовини для виготовлення парфумів. Наприклад, Aquaphore може сприйматись як запах гнилої води, брудного снігу та бетону, Rose oxide - запах металевої троянди, в якій відчутні нотки крові, Floralozone - запах прісної води, 2, 6-Xylenol - запах лікарні, перев`язок, Sulfurol - порох з фейєрверків, дьоготь - дим, що дає відсилку кому на ковбасу, кому - на скумбрію або ж чорнослив. Ще нагадаю про меркаптани (найсмердючіші речовини в світі, якими віддушують побутовий газ), ефір грунту, тютюн, різні мускуси, Cadaverine (міститься у продуктах гнильного розпаду білків та має сильний трупний запах), Pyralone (штучний кастореум). Якщо ви не перший рік цікавитеся парфумами та особливо полюбляєте нішеву та інді-парфумерію, багато з вищезгаданих нот не будуть для вас шокуючою новиною. Хоча я бачила ці ноти в деяких ароматах, назви записала, запам`ятати так і не змогла)))
*В ковідні часи стало широко відомим поняття “аносмії”, коли зникає здатність людини сприймати будь-які запахи, наскільки б сильними вони не були. Хто хворів на ковід, грип та інші хвороби з аносмією, можливо, ви звертали увагу, що першими з явилися неприємні запахи? Зазвичай, це запахи, що свідчать про зіпсовані продукти та горіння, бо саме вони надважливі для нашого виживання та уникнення безпеки. Повернення здатності їх відчувати може бути критичним! Моя подруга дуже сильно перехворіла на ковід і запахи зникли з її життя, одного разу вона настільки сильно отруїлася, що трохи не померла. До цієї історії я не усвідомлювала, наскільки важливо чути носом.
Висока чутливість до того, що важливе для виживання та/або може вбити, легко пояснюється еволюцією. Ще сто років тому якщо чогось не почуяв, помер. Все було максимально просто. Пожежа в лісі чи десь поряд? Не встиг втекти та витягти своїх дітей з вогню, поки той не розгорівся, твій рід не продовжить існування. Зіпсувалась їжа, не звернув увагу і з`їв? Помер. Не відчув запаху гнилого м`яса? Отруївся та помер. Напився поганої води? Обдристався та помер. Вибачте за чорний гумор, не викину слів з пісні. Тут вже можна також казати про гіперосмію - підвищену чутливість до запахів, аж до непереносимості, може бути до певних запахів або ж до всіх. Є теорія, що ці запахи могли відігравати важливу роль у виживанні цієї людини або ж її предків.
**Висока чутливість, окрім як до неприємних запахів та горіння, є до води та трупного запаху (кадаверину). Чиста вода, придатна до пиття, - це справжній скарб і зараз, і в давні часи. Знайти достатньо води означало залишитися в живих. Можливо, саме тому ми досі неусвідомлено принюхуємося до повітря ранньою весною, коли з`являється щось, що нагадує про оживлення землі і наші інстинкти спрацьовують, оживляючи нас теж. Температура підвищується, сніг тане, вологість повітря теж росте - все нібито просто, але ж скільки нам залишилося від предків! Значення кадаверину досі вкрито тайною, бо його наділяли містичним сенсом, мовляв, він насилає прокляття та отруює все живе. Цей запах сильно лякає та викликає огиду, але не отруйний і не переносить хвороби. Поки одні народи боялися кадаверину і пов`язували його з епідеміями, які вбивали значну кількість людей, інші народи використовували його проти своїх ворогів! От, наприклад, русичі обмазували кадаверином наконечники стріл, якими цілили в слабкі місця обладунків тих, хто нападав на них. В умовах бою було неможливо припалити такі рани, щоб уникнути зараження. Тож якщо ворог не помирав в бою, він помирав після нього, страждаючи.
***Коли я слухаю історії людей та те, як вони пристосовувалися до реалій війни, не можу втриматися від захвату, наскільки круто працює наша психіка та інтуїція! Ксандра додала в мою скарбничку ще одну розповідь. Один її знайомий працював снайпером і йому дуже заважав запах трупів (того самого кадаверину). Заважав настільки, що було важко виконувати свою роботу. Ксандра придумала цікавий вихід: розкладати по нотах те, що відчував снайпер. Тобто є запах, що заважає, але він складається з багатьох компонентів плюс менш чутні запахи, які не такі сильні. Це змушує думати і включає сіру кору головного мозку, яка є таким собі антагоністом більш древніх центрів мозку, які хоч і захищають нас від небезпеки, але заважають концентруватися та ясно сприймати реальність, бо за їх логікою треба або бігти, або битися, або завмерти. Що цікаво, принцип цієї дії лежить в основі першої психічної допомоги! Коли стається щось жахливе, підготовлений до такої роботи спеціаліст приїжджає на місце подій і допомагає постраждалим. Сенс використаних під час такої роботи технік в переключенні з древніх центрів реагування на “думаючу” сіру кору головного мозку та розширенні “тунельного зору”. Все геніальне просто!
В другій частині поговоримо про аромати, які створили наші та іноземні парфумери, як “українське” стало модним та до чого це призвело.
P.S. Не втримаюся і поділюся, що дізналася, поки готувала цю статтю. Виявляється, нюх формує до 70% наших вражень від їжі! Тому коли він зникає, їжа стає ніби без смаку чи смак значно біднішає.
Буду вдячна за високу оцінку моїх статей, це дає мені зрозуміти, що моя робота цікава, та мотивує писати ще.
На обкладинці робота Тетяни Копитової
*Авторка світлин Саша Че
**Світлина мого авторства
***Робота Дарини Момот.
Ви можете ознайомитися з іншими статтями на цю тему:
Google News