засів і втиснувся в руку одним єдиним важким, без переливів церковним ладаном (прошу не плутати з мірро)і пепелу. отак як намазюкала, так і змила через годину. не розкривався.
як я його чекала, аж колінка трусились коли таки отримала пробнік. певно той Амуажівський антураж так на мене вплинув. і таке розчарування
дистанційний, абсолютно не жіночний парфум. не уявляю з якою ідеєю його створили. і дякую корі головного мозку, що взяла пробнік, а не тестер всліпу