У багатьох з нас з бібліотеками справді інші асоціації. Книжковий пил, запах цвілі, клею, старості... Нудно, тошно, не можна рухатися. І аромат, звісно ж, не про це!:) Тут спочатку шкіра. Скоріше замша - ніжна, трохи солодка, потім, зовсім скоро, починається цікаве розкриття: додається фруктова нотка (персики, сливи - така смакота!) Згодом квіти, різні, серед яких, як на мене, домінують фіалки, трохи пильні (через наявність пачулі напевно), і вони дають в базі таку пудрову ніжність... Теплий аромат. Створює ауру гармонії, затишності, комфорту, безтурботності. Бібліотека - як втеча від цивілізації, цифрового світу, маячні. Вогонь в каміні, шелест сторінок, умиротворення, магія... Якось так) Взагалі є де розгулятися уяві - аромат надихає:) Олівії Джакобетті вдалося втілити задум "ідейного натхненника": "Bibliothequa"...задуман как путешествие туда, где категория времени отсутствует, и наше существо наполнено лишь созерцанием и обостренными чувствами. Это застывший мир, в котором повседневные заботы попросту не существует. Аромат однозначно придется по вкусу философски настроенным натурам, вполне вероятно - интровертам". Дякую Tatiana1960 за знайомство подаровані відчуття.