Легендарний парфум, з якого почався весь цей молекулярний тролінг. Пояснити доволі просту ідею можна на прикладі напоїв. Уявімо, що ми створюємо напій під назвою «Молекула №1. Цукор». Склад — вода з 5 % цукру. Чому це не спрацює? Тому що щодо напоїв у більшої частини людства вже сформовані смаки. Воду з цукром оцінять лише ті, хто пив чисту воду або, у гіршому випадку, коров`ячу сечу. З парфумерією все значно простіше. Розвиненого смаку тут у більшості людей немає, до того ж усе може бути ускладнене «багатим внутрішнім світом». Тому дешева хімічна речовина ISO E Super, розбавлена в спирті й продана за великі гроші, цілком легко знаходить свою аудиторію. І знов таки, жоден реально причетний до парфумерії оглядач, а не брехливий кацапомовний тіктокер за суміцництвом розливальщик всякого гімна, цей "парфум" чомусь жодним словом не згадав. Точнісінько як і у випадку з Genetic Bliss