Не знаю, чому всі кричать про копію Ганімеда, бо для мене ця схожість мінімальна) Для мене в Ганімеді спочатку відчувається запах лакованого дерев`яного стола з тонким шаром пилюки, заваленого зошитами, газетами і книжками, а потім це плавно переходить у вечірнє поле з сухоцвітами та озерцем поблизу. Супер Нова - це теж щось вітряне, але холодніше, металеве, космічне і наче неземне. Ти наче опиняєшся на крижаній вершині кам`янистої гори, схованій між дощовими хмарами, але підіймаєшся ще вище. Спочатку твій ніс відчуває лише холодну озонову металічність, а потім, з часом, на піднебінні затримується присмак чогось солодкавого і терпкуватого, але майже невловимого.
Кремчик
