В описі Age Of Innocence на офіційному сайті - спогади про катання на велосипеді в дитинстві; нескінченний потік автомобілей, вихлопи яких потрапляють на солодку вату; металевий скрегіт, сліди шин на асфальті; лікарню. Маючи цей контекст, аромат тим і пахне: наївні жуйка, солодка вата та полуничне варення у верхах; у розкритті (швидко, уривчасто та поспішно) - бензин, метал та гума. Технічно парфум виконаний дуже якісно: «солідні» інгредієнти, стійкість і шлейф при ньому, але, на мою думку, неносибельно. А чи потрібно взагалі? Цей аромат - більше про експериментальний перформанс, концептуальне оповідання з відкритим фіналом. Це не еталонний ольфакторний обладунок на щодень, це змістовна іммерсивна картина протистояння дитячої безтурботності та вимушеної «дорослості», значущого переходу від наївності до цинічності (?). Спонукає, справді, як і вкладали автори в приписці extrait de memoire, до ностальгії: старий, «пропахлий» паливом автомобіль, але щира дитяча посмішка, найсмачніша солодка вата та все життя попереду …