От жоден дюп не схожий. Але цей аромат впізнаваний. Я почула його колись ще у 90-х. І він розкішний. Розкішний і дотепер, але саме стара формула. я його називаю «коханка бандита». Або новорічне свято коли ти в шубі, з келихом Асті Мондоро, на тобі шкіряна спідниця або брюки і шовкова блуза. Десь там на балконі палять чи то Давідоф, ти что More. І це все переплітається. Але табак там відсутній. Це більше як асоціації аромату і часів. Може тому що я почула його саме в 90-ті?)) Цей аромат для мене не має окремих нот, але він суцільний. Грайливий. Саме такий як настрій в Новорічну ніч. Він оксамитовий, лягає на шкіру, волосся і миттєво стає другою шкірою, наче другим «Я». Не даремно коробочка у оксамиті. Червона. Ніжна. В ньому хочеться жити, не бути гарною дівчинкою, вдягатись як бажає Альтер-Его. Він не для юних дівчат, не для легкості і не для «зануритись у плед». Він для жінки, яка живе це життя яскраво і зі спогадами, про які розказують між собою.