На просторах інтернету відгуки про цей аромат близькі до нуля. Напевно, це й штовхнуло до написання свого. А ще те, що його не можна взагалі ні з чим порівняти, навіть приблизно, дуже специфічний і незвичайний. Ближче до справи!
Спочатку легка мить квітки гібіскуса, зовсім недовга, майже непомітна. А ось далі розпочинається трансформація. Виходить деревина, все більше і більше, заповнюючи собою весь простір, до неї приєднується легкі нотки гуми, не смердючої, приємної та чаю з бергамотом. Вдихаючи його я бачу інтроверта. Він кидає цей суєтний світ, сідає за кермо і їде в ліс. Сидить на копоті, п`є чай із бергамотом. Вдихає повітря, сповнене атмосфери спокою, метитаційной рівноваги та величі вікових зелених велетнів. Гламур, мішура, пафос далеко. Лише дерева, гарячі від дороги колеса та чай із бергамотом. Однозначно п`ять зірок. За характер, за самодостатність та відрив від шаблонів.