Готика в краплі. Це аромат старого замку, де час зупинився між тінями і тишею.Граф сидить у потертій шкіряній кріслі, його погляд — у минуле, в безодню згаслих днів. У повітрі — кисла нота зіпсованого алкоголю, немов привид бенкетів, що давно відійшли.Тютюн із самокрутки, висушений роками, переплітається з пилом каменю і дерев`яних балок. Цей аромат — не для натовпу.Він мовчки промовляє про забуття, про самотність, про велич, що перетворилася на тінь. Це запах спогадів, що не просять бути почутими —але кричать із кожної краплі:"Я був. І більше не повернусь."
Кремчик
