Емоції зашкалюють, але спробую написати відгук.
Насамперед, мені здається, що парфум називається не «Цвет снега», а «Цвета снега». В змісті назви йдеться мова не про сніг, а про квітучі сади навесні, про те, як опадають біло-рожеві пелюстки і випадають на землю, мов сніг; та про пилок і аромат цих квітів, що кружляє непомітним туманом в повітрі, і, хочеш ти цього, чи не хочеш, а вдихаєш це все та миттєво попадаєш в полон ейфорії. І це все про мене і цей аромат.
Придбала грамульку парфуму та флакон туалетної води. Від обох концентрацій я в захваті. Відчуваю троянду та жасмин на старті, в серці – квітучі сади, ароматом яких заповнюється все довкола та … мигдаль, якого немає в пірамідці, але гіркоту якого я явно вічуваю в розкритті аромату. Звідки ж він тут? Що видає себе за нього? Не розумію, але він є і він тут прекрасний, та нагадує і Мукаллат Монталя, і Вовчицю Лютена + пудра, пудра, пудра... при чому вона ж не звичайна, а вершково-квіткова. Не аромат, а казка.