Вперше познайомилася з аттаром в Індії. Поїхала у відрядження в Хайдерабад взявши з собою дуже легкі парфуми. Це як зараз памятаю, не розбиравшись у парфумах, ще й шукала щось легке бо там жарко і можна задихнутися Взяла з собою відливант Essential Parfums Fig Infusion by Nathalie Lorson, Zarkoperfume Quantum Molecule і просто так свій улюблений By Kilian Angels Share.
І о диво, Angels Share звучав там найкраще. Потім на ринку Індії я була неймовірно вражена парфумами які там усі продавали на розпив. Вони були густі, темні і тягучі і я навіть не згадаю жодної назви. Пам ятаю лише як казала чоловіку: "Ти би вмер якби понюхав"
А потім дома якось сиділи на балконі, пили каву і чоловік розповів мені про аттар і дістав зі своєї шафи Amouage Incense Rori та Amouage Oud Ulya (від останнього дійсно можна було лишитися якихось рецепторів)
Але тема настільки захопила що я почала постійно про нього думати: Чому більшість вижимок заборонені? Чому він таких густий липкий і привабливий? Ось так зявилася неоднозначна любов до аттару.
Кремчик
