Коментарии пользователя sashapasenchuk

Ще один достойний представник реалістичного бузку в парфумерії! До цього моїми фаворитами були Frederic Malle En Passant та Salvador Dali Purplelight проте перший про свіжий, вологий і ще трохи недоспілий бузок, другий дещо ретро як на мене. Бузок в Issey вже досить спілий на піку свого цвітіння, переважаючий білий цвіт. Так пахне вологий травневий ранок, коли проходиш повз величезний кущ білого бузку. Трохи згодом цей бузок стає кремовим та косметичним. В базі мені дуже довго викликав флешбеки з юності і я довго не могла зрозуміти чому. А потім до мене дійшло, що ця косметичність мені дуже схожа до Gian Marco Venturi Woman в туалетній воді, яку я колись носила)) цікаво, але то були на жаль не найкращі часи, тому ще думаю, чи підходить мені цей бузок Issey.

Варто зазначити, що парф приємно здивував. Є розкриття, він доволі цікавий в якісно зібраний. Немає відчуття хімозності, що часто властиве ароматам цього напрямку. По технічним характеристикам теж вражає - стійкість на мені більше 8 годин, шлейф відчутний.

Квітковість відчуваю якихось перших 15-20 хв, а далі він звучить в стилі clear skin - запах чистого тіла і пудровість. Інтимний. Базовий парф на щодень, хто любить такий напрямок. На жаль, не моє( хотілося б менше пудри.

Відчуваю все, що заявлене в піраміді) Стартує терпким чаєм та женьшенем, згодом запудрюється і відчувається ірис, мускуси дають відчуття чистоти та доглядової косметики. Запах крему для загару також присутній. Аромат змальовує ольфакторну картину світлої, залитої сонцем кімнати, де пʼють чай. Або СПА в азійському стилі. Сподобався. Легкий, але з гостринкою. Із задоволенням зношу відливант, а може навіть візьму флакон)

Очікувала, що першою виступить флердоранж, а потім залишиться кедр, а вийшло точно навпаки)) Одразу після розпилення аромат деревний, повітряний, як ковток вологого ранкового повітря. Але практично одразу вступає в гру апельсиновий цвіт і так він звучить досить довго без натяку на деревину. Трохи згодом засолоджується бобами і тут мені починає фонити кмин(?) - в деяких композиціях я його добре відчуваю, як запах поту і тут, на жаль, так сталося також.

Я шукала аромат з вайбом японської хати з акуратно вистеленими чистими рисовими татамі на автентичний лад десь в гірській префектурі Японії. Це світла хата і в одній з кімнат сидить чоловік в білому хаорі і малює японську каліграфію чорнилами. Цей аромат повністю передає ось ці мої ольфакторні картини🥰

В процесі формування свого парфумерного смаку я зрозуміла, що саме напрям чистоти є «моїм» і я вивчаю всі можливі варіації цього напряму. L`eau papier також віднесу до ароматів чистоти, але це така зовсім не порошкова і не свіжакова історія, це більше пудрова чистота, чистота новонародженого життя, як хтось нижче описав. Він дуже затишний, пудровий але водночас повітряний, зовсім не солодкий. Я відчуваю в ньому запах ще паруючого гарячого рису, є в ньому запах чистого паперу, на якому щось написане чорнилами, а пізніше це ніби запах чистих білих простирадл. В ньому хочеться загорнутися і відпочити. Не гучний, аромат для себе, проте доволі стійкий.

Не розумію, чому ніде немає відгуку про цей аромат і чому він такий маловідомий в нас - це роз🤭об в найкращому сенсі)) По перше, я не очікувала такого від Zara, він мені не схожий ні на що, або я просто раніше нічого схожого не слухала. По друге, він залізобетонно стійкий, витримав душ і всю ніч, на ранок я його досі відчувала. Цього теж не очікувала від мас-маркет бренду.

Власне, про саму композицію. Стартує цитрусово, чи то навіть бергамотово, є ноти гіркості, наче ветивер, а ніби і не він. Солює звісно кедр, але він такий згладжений, чимось таким обіграний, що мені важко описати, бо я не можу розгадати. Що таке квітка мока я не знаю. Дуже гарна деревинно-пряна історія з нішевим звучанням. Звучить дорожче, ніж коштує. Унісекс, але я більше все ж його бачу на чоловікові.

Солоденький, життєрадісний дівчачий парф. Як на мене, доволі таке люксове звучання, в розкритті відчувається спільне з Versace Crystal Noir . І так, вони різні, це не копія, мені просто відчувається спільний настрій) не мій напрям, але через це знімати зірочку буде не справедливо

Пахне літом в селі, літній вечір біля грядки з помідорами. На цій же грядці в кутку росте мʼята, вижарена сонцем весь день дає ненавʼязливий заспокійливий аромат. Солінням мені не пахне) Гарно, приємно, але я не знаю, чи носила б таке. Хіба що для себе вдома)

Якби Dries Van Noten Soie Malaquais існував в екстракті, то він б звучав напевно так. Мені вони дуже схожі, практично 1в1, але Lattafa гучніша та стійкіша і це для мене плюс. Дуже стильний та елегантний, красунчик. Презентація суперова.

Так, це дійсно карамельний попкорн☺️ А ще в мене нюх нагострений на сандал, тому тут я його теж чую, він молочний) Класний)

А мені ні шкіри, ні замші не поклали( малина синтетична і дуже солодка, також відчутні якісь дивні індольні нюанси, не знаю звідки воно взялось🤷🏼‍♀️ Пізніше дійсно відчутна абстрактна троянда, але вона вже надто мильна. Загалом на мені ця мильна троянда звучить десь годин 6-7 і вже аж на останніх подихах аромату можна почути ту замшу і то, якщо дуже хотіти її там знайти😅 Cashmere Musk цього бренду сподобався значно більше.

У мене є Lattafa Perfumes Khamrah Qahwa , взяла цього відливант, щоб порівняти. Спойлер, Qahwa мені не зайшов, аж надто мені багато амбродеревини, арабська арабіка так би мовити) Класичний Khamrah на початку сподобався, він солодший, є нотки яблучного штруделю з корицею і на фоні та ж амбродеревина, але більш округла за рахунок приємних солодких нот. Явних алкогольних нот я не відчула. Але десь через годину залишається база і вона точно така ж, як у Qahwa. Стійкість та шлейф залізобетонні. Загалом, якби не гіперчутливість до амбро компонентів, то дуже б навіть зайшов)

Складно в мене з парфумерною трояндою, але я твердо вірю, що просто не знайшла «свою». На жаль, тут знову промах. На моїй шкірі бордова троянда видає дивну ноту чужого не свіжого поту в перемішку із запахом вінтажної помади, дивно, адже з блотера такого нема. В мене так було з Портретом Леді і в Хрестовому Експерименті теж саме. Ці два аромати різні, але схожі цією нотою троянди. Мені обидва не підійшли, проте хочу зауважити, що ELDO все ж сподобався трохи більше.

Щодо технічних характеристик - тут все неймовірно стійко і шлейфово. Нанесла один пшик ввечері, зараз майже 10 ранку і я досі чітко його відчуваю. Ще слід зауважити, що всі трансформації аромату відбуваються перші 30 хв, далі він звучить монотонно «холодною» трояндою (ну і чужим потом в моєму випадку😅)

Ну ні, на Zadig & Voltaire Tome 1 La Purete for Her не схожий від слова зовсім! Шукаю щось схоже, адже Том 1 вже не можливо купити, а того, що в мене залишилось, може і не вистачити до кінця життя😁 Люди пишуть про схожість з Пітоном, та мені не так.

Пітон про білоквітковість, туберозу, він звучить злегка «порошково». Тут немає тої сандалової лактонності, миглальної томності, тілесності, сексуальності, що є в Z&V… Зважаючи на те, що тубероза заходить мені далеко не в кожній композиції, то цей Дикий Пітон також мені щось таке посереднє. Повернуся до нього навесні, поки що трієчка.

З удової колекції Atkinsons цей сподобався найменше. Мені він надто сверблячий та агресивний. Таке враження, що сюди поклали овердоз амброценіду. При першому розпиленні здалось, що я слухаю Megamare, такий він аж солоний але без акватики. Через це в мене не вийшло розкласти його по нотах, бо просто не можу «принюхатись». Я не почула тут іншу сторону уду, кави, чи інших складових піраміди. Можливо в шлейфі відчутно корицю і трохи свіжо натертого імбиру на якійсь собі деревʼяній базі. Одним словом, хто, як і я, не переносить кірке та мегамаре, тестуйте обережно😉