Коментарии пользователя Redpoll

Відкритий скляний, відполірований до блиску, басейн наповнений кришталевою морською водою. У повітрі все ще завис запах недавнього прибирання, змішаний з солонкуватим присмаком морського повітря. По трампліну тягнуть ящик з цитрусами, нахиляють, та з висоти стрибку сиплять жовтими, помаранчевими та рожевими кульками плодів у воду. Мʼячики цитрусових мов у сповільненій зйомці вдаряться об поверхню води, прослизають крізь неї в товщу з міріадами бульбашок повітря, заглиблюються, завмирають на мить і пружно виштовхуються назад на поверхню. Повітря наповнене іскристими бризками та ледь тріснутою скоринкою плодів. Рух сповільнюється і теплі кольорові плями злегка коливаються на поверхні води. Сцена у вайбах нової грецької хвилі кінематографу, після якої стримані персонажі поступово занурюються у химерну та тривожно-абсурдну обстановку.

На великому гладкому камені, що омиває море, лежить блідо-рожева увігнута мушля-гребінець, як та, з якої виходить Венера Боттічеллі. Камінь опоясує оберемок водоростів, що звиваються мов вʼюнке волосся. Раковина на дотик мов полірована крейда, увібрала в себе і промені сонця і солоність бризу в холодну та брижасту конструкцію. Опиратись щоб не спробувати її на смак неможливо, тож ця мінеральеіть і крейдяність вже заполонила весь смак, а на вустах залишився манкий солоний спогад від поцілунку мушлі.