Коментарии пользователя la_sonate

Вершково-ванільно-фісташковий акорд залишається на мені до 8 годин, на одязі пару діб. Початкові бризки соковитого мандарину із цедрою швидко переходять до фісташково-мигдального крему, згодом додається солодка лактозність згущеного молока. Останніми на мені проявляються ванільні хвилі щойно випеченого, ще теплого бісквіта. Таке ніжно-повітряне тістечко виходить) Гурманіка- не зовсім мій напрям але враховуючи його збалансованість та помірну солодкість (а до того ще й компліментарність) цілком заслуговує на своє місце в гардеробі, і навіть можливо іноді на урочисті події.

Огортаючий, теплий, пряний злегка східний аромат з іскорками солодкості. Привабливо розкривається в холодну пору, без неочікуваних сюрпризів, стримано й повільно через 5-8 годин стихає на шкірі. База приємна, оксамитова.

"Міцний горішок" серед мідлмаркету, нехай і немає видатних досягнень проте заслуговує на знайомство. Особливо подобається жіночій аудиторії)

Перш за все розраховувала на інжир)) Але, як на мене цей аромат ні про інжир, ні про жасмін.

Як не дивно, інжир поспіхом пролітає при розпиленні, а далі аромат розкривається повністю в гурманський бік- бісквіт з ванільним кремом. Ця солодкість досить монотонно триває пару годин, і от вже при затиханні в базі дуже близько до шкіри всеж- таки можна розчути забившийся в куточок жасмін на кедровій підкладці... На мені солоних нот немає взагалі. (Шкіра холодна)

Життєрадісний аромат, дуже вдале поєднання червоного апельсина і маракуйї. Тут вони на рівних, не можна сказати яка нота переважає. Тішить що маракуя в цьому дуеті розкривається справжнім тропічним плодом, без хімічності. Трохи підводить стійкість (що у мене дуже рідко буває з парфумами)- всього пару-трійку годин відчуваю на собі. Також шкода що на моїй шкірі ближче до бази замилюється.

Очікування vs реальність: хоч і не виправдав очікувань, але сподобався. Перш за все не виправдав відсутністю заявленого вінілу/пластику, а я саме на нього розраховувала (хіба що загальне враження припиленості яке майже завжди супроводжує вініл). Трохи побоювалась гіркоти, проте ні, нічого такого не вилізло. На мені відкривається яскравою шкірою присипаною чорним перцем, і цей перець відчутний мало не на губах)) шкіра огорнута димком від костра, от навіть чорні обуглені деревяшки так пахнуть. Згодом додається чорна резина (чомусь асоціація саме з автопокришками), шкіра залишається але більш м»яка. Ближче до бази проступають чорнила, а фоном як не дивно, абрикосовий конфітюр змішаний з дерев»яною смолисто-хвойною стружкою. При гарній фантазії можна і лак домалювати, але щоб одразу його однозначно визначити лаковим- то ні. Хочеться ще відмітити, що скроєний дуже гарно, збалансовано.

Той рідкісний випадок, коли очікуєш трансформації верхніх-середніх нот заради бази. Не можу сказати що вона явно деревна, але це і чіпляє. Полакована дерев"яна поверхня, змащена якимось дифузним доглядовим засобом- такий кайф...Відголосок солодких троянди та ванілі тягнеться м"яким східним шлейфом. Щось віддалено нагадує Cartier Must de Cartier , але загальним враженням, напрямком. І також є схожість почерку з Senso.

Класика жанру, разом з тим- звучить дорого та ненав"язливо. Думаю, буде доречним в будь-якій обстановці, від ділової до повсякденної. Намішано декілька шарів якісних складових: пряних, смоляних, шкіряних і деревних) Стійкість дуже хороша, шлейф середній.

Красотка-кокетка))) І мене також цей парфум повертає в юність, бо в базі чомусь чітко відчуваю дорогу шкіру- так пахло нове шкіряне взуття в коробці, найбільш яскравий спогад- шикарні туфлі на випускний, кожна з яких була замотана в тонкий цигарковий папір. Відкриваєш коробку- а там неземна краса що пахне якимось новим божевільно-щасливим життям)) І ще тут добре розрізняю клюкву, вона своєю терпкістю збирає ноти в єдиний акорд на котрий нанизані решта складових. По верху чую трохи колючу, пекучу корицю у поєднанні з солонуватим ілангом, періодично виринають амбра і карамель, до речі карамель тут дуже вдало завершує образ.

На мій погляд, доречно такий парфюм одягти на вечірні урочистості, десь на вихід- щоб відчувати себе впевнено і сексуально а отже кайфувати від самої себе...

Всеж-таки що є феноменом компліментарності та уваги до шлейфу цього досить простого аромата? багато хто цікавиться назвою парфюма, але доводиться одразу розчаровувати що вже давно знятість та рідкість, як і багато інших улюблених парфумів...

так, малинова неприторна аура ніби підкреслює натуралістичність зелених пряних листочків у верхніх нотах розкриття, а в базі м"яка терпкість базиліка. В жару на мені звучить більш солодко, в холод- кислинка досить відчутна.

І ще додам про різне звучання версій у прозорому і в матовому флаконі: в матовому цікавіша, грайливіша версія, більш зелена.

Аромат- радикальна метаморфоза. Спочатку гостро-зелені розломані стебла, потім різкий перехід в альдегідно-квіткове серце (скругляється і теплішає) дійсно ніби роздавлені виноградні кісточки, маслянисто-пряний акорд. А в базі сідає м"якими пудровими нотами по черзі з туберозою, підкресленими анімалікою. От мабуть ця анімалістичність асоціюється з ретро, хоча особисто мені це не заважає. З фруктів на задньому фоні добре вирізняється малина, її також чути в шлейфі. Аромат щільний, але не настільки густий як класичні східні.

Очікувала щось насичено солодко-східне, а на мені розкрився красивий багатий шипр. Так і є- тягучий, смолисто- амбровий, з безліччю переливів. Дуже нагадав Giorgio Armani Armani, такий же урочистий та монументальний. Сподобається любителям старої школи.

Дякую за статтю, для мене також слива- приваблива нота)

Для себе поки що не знайшла нічого кращого за Shiseido Feminite du Bois

Звісно, оскільки давно знятий- то і ціни відповідні, що трохи омрачає радість їх використання...

Дехто радить замінити на Serge Lutens Feminite du Bois, але в порівнянні взагалі не те пальто (особливо з огляду на бажання почути саме сливу).

Таким чином пошуки продовжуються))

Взагалі то я боюсь ванілі у складі домінуючих нот, точніше дуже довгий час вважала що вона мене душить. Цікаво, що через асоціації "ваніль=солодке" не могла навіть змусити себе до обережного затесту багатьох ароматів, в тому числі легендарних Shalimar, Hypnose або наприклад, Code Armani. Менше з тим, Addict здавався якимось настільки по-відьомськи чаруючим, таємничим- від темно-синього флакона до чуттєвого манкого хвоста що тягнувся за яскравою його хазяйкою... І одного разу я наважилась, вирішила спробувати перший випуск цього мегапопулярного "чорнила", темного та густого як серпнева ніч. Це не було кохання, однак перше що прийшло на розум- чому я так довго зволікала зі знайомством? а може просто вже натренувала свій носик, та після десятка років парфманьячества була готова і до "ванільної ванілі"?? Одним словом, я відчула і почала розуміти чому версія edp нараховує так багато прихильниць і чому кожна версія після реформулювань не втрачає своєї актуальності. До того ж, стала відносити цей аромат не те щоб до абсолютно вечірніх, але до відповідного типажа.

Довгий час мені вистачало просто прикладатись до флакона і пірнати в літню південну ніч (по пам"яті, ночі там саме такі, тягучо-солодкі), бо довго його чути на собі було досить втомливо. Цікаво, що у попередніх відгуках непоодиноко характеризували Addict на межі токсичного, як важкий і надто голосний. Не заперечуватиму. Але... врешті решт, на мій подив виявилось, що аромат в концентрації parfum набагато носибельніший ніж edp, він видався більш збалансованим, не таким провокаційним але і не менш чуттєвим. Чим відрізняється? дуже повільним розкриттям, верхні ноти мандаринового листя тримаються близько години, перед звучанням ягід шовковиці, квітки кактуса та стручків ванілі. Парфум не такий потужний, він не "вбиває поруч все живе", за рахунок збалансованості має оксамитове, досить легке звучання.

Чесно кажучи, люблю такі аромати. От ніби простачок, а щось у ньому є, щось чіпляє. За напрямком відсилає до 2000-х, але компотним у сенсі просто фруктової водички я б не назвала. Трохи хімозить, але теж ніби навмисно, в рамках того ж стилю. І ніби машина часу переносить... Солодкості у ньому в міру, досить збалансований в цьому сенсі за рахунок свіжого акорду. Верхня суничка триває недовго, а далі відчуваю просто щільні білі квіти з гірчинкою на сандаловій легкій базі. Наприкінці виглядає троянда в мускусі, з характерним для того часу звучанням. Алкоголю в переліку нот немає, але якесь поєднання доволі яскраво на нього натякає, такий яскравий рожево-помаранчевий коктейль у запітнівшому бокалі на веранді літнього кафе )) Ех, де те літо? де ті безтурботні вечори?

Малиновая зефирка, воздушная и конечно же сладкая. Шершавая поверхность щедро присыпана пудрой, это ощутимо от старта до базы. Иногда, при особенных условиях, может пробиться и намек на кислинку, но в основном малина сахарная, такой малиновый сиропчик. Аромат кокетливый и яркий, вполне подойдет на выход. Но в то же время может и немного утомить своей монотонностью.