Коментарии пользователя sibiricae

Аромат розкривається ранком вихідного дня у цукерні. Ми роздумуємо обрати нам каву із ванільним цукром чи како з молоком (ні, вони не присутні в ароматі, лишень викликають асоціації) ? Але однозназно до напою ми замовимо у паперовий пакетик із собою зефірки та ооон ті мякі карамельні цукерочки у формі кубиків, посипаних блискучими кристаликами солі. О, у вас є грушевий мілкшейк! Давайте його, замість кави-какао.

Травневе сонце рухається ближче до зеніту, а ми - ближче до парку, який щасливо заливається сонячним світлом. Диви-но, усі купють солодку вату, і малечі, і дорослі! Вона дійсно у всіх-всіх навколо. Скільки відпочиваючих людей навколо, ми губимося серед тисячі щирих усмішок. Над натовпом вирує своє життя - цілісіньке різнобарвне море повітряних кульок; подивись-но у блакить неба, червона кулька-сердечко полетіла до зеніту, назустріч лагідному сонцю! Звідти, ні, мабуть звідси, чи ... серед кружляючих солодких рожевих, білих хмарин навколо неможливо віднайти, звідки лине аромат білого лавандового квіту. Напевне, лавандовий вертоград зовсім далеко, травневий вітерець ледь доносить до нас тонкощі перших мініатюрних квіточок із суцвіття.

Тим не менш, знаєте, аромат відчувається зимовим. Він ідеально пасуватиме до милого, затишного светра з плюшу кремово-бузкового колеру. Сходити у ньому до цукерні або зігрітися спогадами прогулянки із пломбіром у парку. Шлейф, доречі, мускусно-зефірний й у рази легший за сам аромат на тілі. Час від часу R.E.M. нагадує синтез ароматів Christian Dior Poison Girl Unexpected і Thierry Mugler Aura Sensuelle

Божественно! Йому алегорія - "я віднайшов кінець космосу й метафізичну істину". Коли вперше вдягала на себе цей аромат, в кімнаті грала композиція Time від Pink Floyd. Я поглянула на назву парфюма й ледь помітно усміхнулася: "Бути такого не може: у цьому світі зійшлися улюблена пісня із улюбленим ароматом!". Аромат - моє Я, аромат - моє буття. Ніколи не виникає бажання розкладати його по нотах. Якби ми винайшли можливість зберігати на фізичному носії та демонструвати іншим ейдетичні образи, то...

...у моєму флаконі The Time зберігалася б одна з ночей далеко поза містом. Ми з подругою у суцільній темряві серпневої ночі лежали горилиць неба, слухали психоделічних рокерів Pink Floyd й рахували Персеїди. Від землі йшла приємна травинно-водяна прохолода, навколо ефемерно з являлися і зникали різноманітні квіткові пахощі, ніби супроводжуючи різноманітного кольору хвости метеорів. Мені ставало легше й легше у тілі, здавалося, що от-от невагомо здіймуся й стану частинкою метеорного рою. Я здійняла ноги у білих чоботах й почала неспішно вдавати, ніби крокую. Повертаюся до подруги й відповідаю на її німе питання "що відбувається?": "Дивися. Я йду космосом!" Саме це цільне відчуття прекрасного, що людина вбачає у Всесвіті - вміло скомпоновано в ароматі The Time й абсолютно не викликає бажання розкроювати на окремі компоненти. В моїй колекції він входить у лінійку "футуристичних композицій ольфакторного мистецтва". Якщо озирнутися та віднайти подібний аромат серед мені знайомих, то Elizabeth Arden White Tea - така собі інтелігентна панянка із найрозвиненішої цивілізації, а The House of Oud The Time покровитель Всесвіту, де народилася ця цивілізація.

Стале враження від аромату, ніби у флаконі заточили мрійливість моєї найближчої подруги. У ранній молодості вона обожнювала червоні з оксамитовою маруновістю троянди. Аромат фантазійно малює кілька довгих бордо троянд у її руках, схилених на передпліччя. Ця дівчина, у чорному твідовому пальті із червоною парасолею, пливе майже нічним Берліном під шепіт дощу...променад у безкінечність внутрішньої філософії. Вільний променад приведе її до затишної музичної крамниці. Серед дерев яних полиць, що своїм солодкувато-сухим ароматом заполонили простір навколо, вона знайде вінілову платівку культових The Rolling Stones. У своїй квартирі вона не вмикатиме світла, не зніматиме чорного пальта. Вона танцюватиме із келихом холодного ожинового вина, слухаючи пристрасну Anybody seen my baby, а її кров наповнюватиметься жагою прекрасного. За вікном крізь дощ мерехтітимуть електричні нічні вогні Берліну...

...на світанку, в тиші туманів розквітнуть перші поодинокі нарциси, що мовчазно навіки віднесуть із собою таємницю драматичної краси Діви Берліну.

P.S. мені напрочуд імпонує фльорний нарцис вглибині аромату, але ніяк не збагну, яка нота це створює.

Нетривіальні враження від знайомства з ароматом. Перші хвилини ми ніби увімкнулися й почали заводитися, готуючись рушати - це рівні, як скляні грані, зелено-білі квіткові тіні. З плином часу до мене навідалася аура минулорічної осені й спогади про наближення різдвяних свят. Стало цікаво, який аромат я носила того сезону? І так, це був Jo Malone Green Almond & Redcurrant . Промайнула думка, що Etat Libre d'Orange Yes I Do, Don't Get Me Wrong Baby міг бути його дзеркальним відображенням: Jo Malone - ніжним та солодким, а ELDO - ніжним та холодним. Згодом різдвяний флер мигдалю та порічки почав розвіюватися й на авансцені зайняли місце персикові абрикоси, припилені свіжозмеленим какао. Опісля сонячної, ледь гурманської нотки ми вже розсудилися - злилися зі шкірою в єдине ціле, а ті самі скляні грані почали мерехтіти пастельними сонячними зайчиками у просторі, пробуджуючи піднесенні почуття та вуальну легкість буття.