Коментарии пользователя alina_smells_like

Мені тринадцять. На дворі така спека, що спасіння немає навіть під вентилятором. Я займаюсь якимось ну дуже важливими справами, думками поринувши в свої підліткові проблеми. І тут чую мамин окрик — просить принести закатковий ключ з балкону. Я не без підкочених очей, звісно, плетуся спочатку туди, потім на кухню. І не встигаю зайти, як обличчя обдає гарячою парою, а у ніс б‘є солодкий аромат тільки-но звареного компоту з чорної смородини, привезеної бабусею з дачі. Стою я з ключем і не можу визначитися, що я ненавиджу більше — задуху, смородину чи компоти. Мені двадцять. Я прихожу в університет у своєму довгоочікуваному новорічному подарункові — Donna Trussardi. Найближча подружка каже, що я пахну компотом. Я рішуче заперечую. Мені двадцять девʼять. Отримую у подарунок мініатюру Tribu Benetton, який до цього ніколи не чула. «Ось!», — хочу я сказати тій самій найближчій подружці. «Ось тепер я пахну компотом! Послухай!». Але я не скажу, а вона не послухає, бо на дворі — війна, і вона поїхала, а я залишилася. Цікава штука той компот. Життя також.

Декілька років знаходжуся в пошуках парфуму на спекотне літо - не плаского, помітного і водночас не задушливого. Мені дуже сподобався опис Le Labo цього аромату, а ще я ніколи не чула матчу в парфумах, тому питання тестувати чи ні не стояло. І не дарма, бо я знайшла, що шукала. Він дійсно інтровертний, по-благородному тихий, проте цікавий. Нота подрібленого листя матчі, яка б‘є в ніс одразу після нанесення, на початках видавалася дивною й не дуже привабливою, але згодом стало зрозуміло, що саме вона робить аромат вартим уваги. Коли ж він сідає, добре чутно цитрусові та дерев‘яні ноти. А от інжир, яким за запевненнями творців має стартувати парфум, мені чується тільки наприкінці, і він набагато делікатніший і не такий солодкий, як у Diptyque Philosykos, що особисто мені до вподоби.