Коментарии пользователя khymernytsia

монталь, який не схожий на монталь. це дуже неприваблива шкіра й кисла анімаліка. малюється така картина: у конюшні кінь насцяв на шкіряні чоботи. ну прям ковбой але буе. це не як великий і ужасний бофорт, а легша вонючка полякати людей

відомий багатьом ганімед. у флакончику він пахне легкими квітами — наче звичайний люкс, що ти точно чув, тим не менш, доволі приємний. на шкірі виникає запах бинтів або стерильних приміщень. запах дуже прозорий і ледь помітний, але від нього трохи болить голова. далі є нота лимону, шо нагадує мені чай ельзабет арден. потім повернення до квітів, що були у флаконі

стартує зеленими, дуже знайомими нотами. десь у відгуках на фразі читала про морквяність — щось напевно схоже є. далі це розкривається гнилою трояндою на морозі або металі, з гостринкою. цікавіший ніж la religieuse, але теж трохи нагадує освіжувач повітря у певних нотах, але фіалковий.

знайомлюся з ароматами сержа лютанса. їх характеризують як драматичні, а цю "монашку" — як дику, бо в нотах є звірині. мені, на жаль, дикості не поклали, лише лимон, ніби з освіжувачу для повітря. потім виникає ладан і картинка вимальовується ніжна. загалом не надто цікавий екземпляр

ароматами від деметер я цікавлюся вже давно через їхню незвичність. цей присвячений пряниках — і справді пахне саме так, але, як і в багатьох деметерах, є щось відштовхуюче. чоловік каже, що це запах закваски для квасу

на мені пахне невідомим парфумом гарсонів, а потім нагадує запах паперу або спилу дерева. на чоловіку це земля й мокрий ліс, гарніша картинка. вивітрюється за секунду, тому може лише зберігатися у флаконі

мав бути про старі книги, судячи за відгуками. це не пахне книгами, але створює вайб що їх нагадує. стара ваніль з гіркою шкіряною нотою. він дещо приваблює й відштовхує, у пам`яті виринають спогади про дуже старі маленькі книги з ссср, що залежалися у старих шафах: вони пахли чимось солодкуватим, але неприємним

не те щоб сильна злива, але й не дощик. скоріше злива в мініатюрі, як дід мороз у скляній кульці. відчувається чисте повітря й трохи зелені ноти з домішкою землі. через рік цей аромат перетворився на суміш запахів землі й квіткового магазину.

обіцяно похоронну тему. по суті це запах води, що застоялася у вазі з білими квітами й помутніла. малюються побілені стіни пильної кімнати — нагадало таке ж приміщення пошти в селі у бабусі

pizza явно не з піцерії подорожче, і най не з сільпо. це пахне тим самим шедевроміксом зі школи на старій булці з дешевими приправами, кетчупом і чимось схожим на сир. останній шматок, який не продали й забули сохнути в кутку полички

це яскраво помаранчева рідина й пахне вона тим же кольором. насичений різкуватий аромат ефірних олій, який складно назвати парфумом. брала його на емоціях від фестивалю шипіт, за відгуками, що так пахнуть хіппі. на початку в ніс б`є апельсин, потім додаються кориця й землисті пачулі. останні два створюють щось схоже на запах індійських пахощів

у мене староділ, бо перевипуски за відгуками не дуже. задачею було знайти запах східного ринку, але, на жаль, це не той аромат. тут ноти гвоздики й різних інших спецій звучать не різко, а м`яко й сухо-тепло. потім яскравішають ноти ванілі й амбри, поки не візьмуть на себе всю увагу. це схоже на різдвяну випічку

він відомий як провокаційний, присвячений людським виділенням — слині, поту, крові, спермі. ні я, ні подруги, з якими я оглядала парфуми, не знайшли жодного з цих компонентів але запах все таки жахливий. порівняли з rammstein zwinger із запахом резини й навозу — той смердючий, але не мерзотний. елдо натомість мерзотний, але не смердючий. мені він сильно пахне відром або електрикою, інші описують проводи з алюмінію. однак окрім цього є щось і ніби гниле (кишки?) що викликає нудоту. воно відчувається глибоко в животі, і це другий парфум, що викликає в мене фізичну реакцію. першим був кіліановський dark lord, який збуджує. а ще елдо дуже стійкий і не вивітрювався з кімнати пів дня

нарешті відчула драматизм, про який говорять згадуючи лютанса. це аромат що поєднує смачні ром і какао. далі переходить у дим. важка суміш солодкого алкоголю й терпкого какао це дуже гарно й нібито сильно. це про жінку середнього віку, сувору аристократку, одягнуту зі смаком. я би хотіла таке іноді носити, але, на жаль, він переходить у солодку базу, майже східну, яка нагадує мою бабусю. знову таки щось не для молодих, для жіночних, що уважно обирають одяг, носять золото й говорять про езотерику.

надзвичайно стійкий аромат розтертої в руках свіжої трави. деякі оточуючі кажуть що то дійсно конопля дичка. навколо неї є кислі ягідні ноти й спеції, скоріш за все розмарин. через декілька годин на шкірі залишається лише суміш спецій. дуже шлейфовий парфум