Вау, яка класна тема) Дякую! І таки підтверджую. Чоловікам не треба всього знати!
Скажу за себе. На сьогодні я просто не озвучую суму флакону. Якщо купую залишки у флаконі на Кремчику - кажу, що просто обмінялась (він бачить, що я часами відправляю посилки з парфумами). Типу бартер - то не витрата грошей. А пробники в його розумінні багато коштувати не можуть)))
Але у чоловіка іноді виникає бажання мене потішити ароматом, бо знає, що це - один з найкращих варіантів зробити приємне, хоча в цьому питанні він тримається нейтралітету (чим би дружина не тішилась, аби не на зле, тих флаконів казна скільки, куди їй ще, але що з нею зробиш...). Слава Богу, ще виникає, бо зрозуміло і мені, і йому, що всі флакони я попросту не випшикаю до кінця, мабуть, за все життя.
Так от. У майже 100% випадків (за дуже малим виключенням) подарунок покладається на мене. Бо спробуй просто подарувати - або подаруєш те, що є, або те, що не подобається. Висновок - нехай сама вибере. Ну, звичайно, обираю. І сплачую сама (типу мені кешбек прийде або так простіше, бо гуглпей підтягується, а тобі ще номер картки вводити). Це значить так я вдячно позбавляю його додаткового головного болю. І називаю суму його подарунку десь у два рази меншу (яку він мені чесно повертає, задоволений, що все так супер склалось). Всі задоволені? Так. Я - отримала ще один дійсно бажаний флакон з віш-списку (а він, той віш, щось ніяк не скінчиться). Він - потішив, подарував дійсно те, що я хотіла. А до того ж, якщо що, то можна у мене потягати щось з ароматів. Він же теж доклав руку (гаманця) до колекції)