На мені розкрився розкішним тютюном( прілі яблука+ деревина )и нотами віскі, так-так, трошки самогонисто, але асоціацій з сільским клубним життям не визвав:). М який, трохи вологий та п янкий. Дуже приємний і провокаційний. Сподобався, просто я зі своїми тарганами в голові тютюн, навіть уявний, не ношу на собі. Зі сторони звучить класно.
П.С. Я до якогось часу совсім не сприймала аромати Галтьєрі, потім відпустила ситуацію, знайомство с парфумом, свої очікування. Прийшло розуміння, що Майстер робить свої роботи зовсім не по класичним канонам. Аромати в нього з калейдоскопічним розкриттям. Стало зрозуміло, чого Галтьєрі дає тільки три основні ноти, а про решту каже, що вона не потрібна користувачу. Стає зрозумілим чого тоді товче народ воду у стіпі в своїх комментах, описуючи ті три ноти, але ж аромат набагато ширший.
Мені дуже подобається те відчуття, коли наносиш аромат і ловиш його від себе втягуючи носом, немов занурюєшся глибоко, а до дна так і не доходиш. Коли ловиш носом якусь ноту і сподіваєшся аромат розкрутити як клубок, а не можешь, бо ноти змінюють одна одну, а не тянуться одною ниткою.
І тут мені попадається стаття про Baraonda в журналі Модно , приведу пару речень( мовою оригиналу) з неї, щоб було зрозуміло, навіщо так багато літер я тут накрапала :
... О своем громком творенье Нос( Алессандро Галтьери)говорит, как обычно, мало, предлагая самим иследовать, эксперементировать, вдохновляться и влюбляться. Тут уже почти без сомнений. Автор призывает думать носом. чувствовать, возвращаться к первоисточнику, к сырью, а не к выхолощенным молекулам, аккуратно разложенным по стеллажам в стерильных колбах. Пусть все перемешивается прямо у Вас в голове, вызывая тот самый шум, мощный эффект от запахов, обонятельный шок. И волшебство произойдет, обещает Нос:чудесным образом аромат воссоединит целое с ...ничем. Понимайте, как хотите. Интерпретируйте. В этом весь Галтьери, каким мы его обожаем.(С)
Кремчик
