Общая информация о пользователе romaria

Нарешті я доросла до ароматів Шанель, зрозуміти які не вдавалося мені роками. А тепер ніби прозріння настало, коли я жадібно вдихала шлейф своєї подруги і не могла зрозуміти, що то за краса така: такий кокетливий, дівочий, ніжний і трішечки припудрений аромат, трішки з кислинкою і величезним букетом квітів. Я ніколи його таким гарним і шикарним не чула, а тепер ніби нежить пройшла. А шлейф...не знаю, як влітку, а в морозний день - просто тягучий і на кілометр. Може, тому я й звернула на нього увагу, бо легкі аромати взимку, зазвичай, до уваги не брала, а тут таке відкриття. Хочу бочку, відра мало буде!

Загадковий Схід. Результати першого затесту змусили мене забути про Убар більше ніж на місяць: страшенно розболілася голова і я толком нічого не змогла розібрати. Єдине, що могла сказати на той момент, ретро без права на перездачу. Я до нього, напевно, не доросла. Мені не судилося зрозуміти, як в ньому бачать всю оту красу, про яку я читала і якої так жадала собі. Але.. Минув час і він відкрився мені по - іншому: нанонамаз (навіть не мікро) і ольфакторне сприйняття переносить мене дійсно в якесь древнє місто Сходу. Тут не пахне спеціями чи димом кальяну, чи арабською кавою. Тут не чути ритму арабських барабанів і красуні не танцюють белліденс. Тут все плавится від спеки, навіть повітря плавиться. Єдиний аромат, який можна відчути в цьому забутому Богом місці, це аромат гарячого піску і гарячого ледь відчутного подуву вітру. І бреду собі я цим містом не менш як годину, аж поки мені на мить здасться, що я вдалечі помітила, як жіноча постать промайнула з корзиною квітів і сховалася за дверима одного з будинків. В ньому пахне ладаном і дорогоцінним деревом...І от ці квіти та деревина нарешті гармонійно розбавили аромат гарячого піску, і стало не так спекотно, і, нарешті, можна оцінити всю красу стародавнього міста Убар. Оцінити всю красу однойменного аромату: дорогий, розкішний, таємничий і непокірний, жодного разу не вульгарний, суворий і стриманий, і дуже жіночний, і дуже східний.

Який же красунчик! При першому затесті мене аж затрясло від несподіванки, такої краси аромат, що аж дух перехопило. Тут тобі все - і мед, і абрикоси, і квіти, і спеції, і шкіра...і як би все чути окремо, і в той же момент жодної ноти виділити не можна: як от капля води розходиться у маленькі бризки, а потім збирається знов у єдине ціле. Я одягаю його, коли набридло все солодке, гурманське, квіткове і тому подібне. Цей парфумчик не схожий на на що. Дуже хочу дотягнути свій пробничок до спекотних днів. Невже сподобається ще більше? Кажуть, Амуажі люблять спеку))

Наскільки ж цей ароматик мінливий ( хоча, напевно, змінюється моє сприйняття даного парфуму). Скільки одягаю його, стільки чую щось інше: то вишневий лікер з шоколадом, то ванільне морозиво з кардамоном, то апельсини з морозивом. Іноді навіть Tobacco почути можна, тоді здається, що це менша сестра Tobacco Vanille. А якщо ближче до суті, то в міру солодкий парфум. Дуже жіночний і чуттєвий. Не гучний і без кілометрового шлейфу, скажімо, дуже інтимним, але від того не менш гарний. Іноді здається, що це природний запах моєї шкіри - настільки гармонійно зливається зі мною. Місцями він до непристойності сексуальний, місцями скромний і молочно - вершковий. Але ні в якому разі не гурманський і не їстівний. Стійкості бракує йому, це факт. А Тому Форду - черговий респект.

Прошлой зимой я была в запое с этим ароматом. Тогда мне он казался волшебным и сказочным, действительно был моим опиумом, моим ароматным я. Окружающие хвалили шлейф, я оценила стойкость. Я слышала в нем абсолютно все ноты, но их игра была настолько цельной, что я просто не могла надышаться этим чудом. Этой осенью я почувствовала ностальгию и заказала опять отливант, но чуда не произошло: он уже не так меня впечатляет, не слышу богатства пирамиды...мое восприятие этого аромата поменялось и любовь моя к нему поутихла. А так - красивый, женственный, очень шлейфовый и комплиментарный...но уже не мое

Для меня это тот случай, когда фланкер мне нравится больше, чем классическая Олимпия. Олимпия очень нежная, воздушная, кашемировая...Вроде все хорошо, стойкость отменная, но соленая ваниль здесь не настолько соленая и пикантная, как у Аквы. Еще в Олимпии меня отпугивают водные ноты, я их не воспринимаю и слышу как застоявшуюся воду, потому я отдаю предпочтение ее фланкеру Olympea Aqua

Как и заявлено: цветы и фрукты, а если точнее, то роза и персик, а сверху много пудры. Не стойкий и не шлейфит. Не люблю я таких компотиков, безликий какой то он для меня. И где то это уже было.

Я не понимаю, почему, но мне он напоминает обычный манифесто лишь отдаленно, лейтмотив сохранен, но странные с ним метаморфозы: сначала обычный манифесто, а потом в базе Блэк Опиум, и хоть убей. Как будто два аромата в одном флаконе. На курточке сидит как обычный манифесто. Не вижу смысла платить больше. Мне не нравятся такие танцы))))